
- •Предмет біогеографії. Основні поняття біогеографії.
- •Едафічні фактори середовища та їх роль в житті та поширенні організмів.
- •Індикаційне значення організмів.
- •Поняття про елементи і чинники середовища.
- •Біоми напівпустинь Євразії та їх характеристика.
- •Характеристика Голарктичної фауністичної області.
- •Прерії Північної Америки та їх характеристика.
- •Проаналізувати історію розвитку поглядів на походження і розвиток життя на Землі.
- •Класифікація факторів середовища.
- •Австралійська флористична область та її характеристика.
- •Біоми хвойних лісів Північної Америки і їх характеристика.
- •Обґрунтувати біогеографічне районування Світового океану.
- •Географічні типи біомів субтропіків.
- •Біоми листяних лісів Європи.
- •Обґрунтувати кругообіг азоту і вуглекислого газу.
- •Капська флористична область та її характеристика.
- •Охарактеризувати кліматичні фактори середовища.
- •Голарктична флористична область та її характеристика.
- •Життєві форми рослин тундри та їх характеристика.
- •Індо-Малайська фауністична область та їх характеристика.
- •Проаналізувати структуру листяних лісів.
- •Малий і великий кругообіги речовин в біосфері та його обґрунтування.
- •Палеотропічна флористична область та її характеристика.
- •Основні положення еволюційної теорії ч.Дарвіна.
- •Голантарктична флористична область.
- •Біоми вологих тропічних лісів Африки та їх характеристика.
- •Орографічні чинники та їх роль в житті та поширенні організмів.
- •Ефіопська фауністична область та її характеристика.
- •Центри рясності, різноманітності та виникнення виду.
- •Взаємовідношення між організмами в біоценозі та їх обґрунтування.
- •Проаналізувати поняття про ареал. Розміщення виду всередині ареалу. Типи ареалів.
- •Ксерофіти та їх ознаки.
- •Неотропічна флористична область та їх характеристика.
- •Біоми саван.
- •Новозеландська фауністична область.
- •Поняття про біосферу. Границі біосфери.
- •Обґрунтувати флористичне районування суші Землі.
- •Гідрофіти та їх ознаки.
- •Неотропічна фауністична область та її характеристика.
- •Типи пристосувань організмів до факторів навколишнього середовища.
- •Дати характеристику центрів ареалів.
- •Ефіопська фауністична область.
- •Зональні, інтразональні та екстрозональні біоценози та їх аналіз.
- •Вертикальний розподіл організмів у водному середовищі.
- •Проаналізувати біологічний або малий кругообіг речовин.
- •Охорона видів. Червона книга.
- •Структура біоценозу: ярусність, мозаїчність, синузіальність і консартивність.
- •Проаналізувати центри походження культурних рослин.
- •Типи роз’єднаних ареалів та причини, що їх обумовили.
- •Обґрунтувати структуру вологих екваторіальних лісів.
- •Дати характеристику життєвих форм організмів.
- •Біоми саван суші та їх характеристика.
- •Аналіз понять едифікатори та домінанти, різниця між цими поняттями.
- •Висотна поясність. Екологічні фактори висотних поясів.
- •Австралійська фауністична область та її характеристика.
- •Центри одомашнення свійських тварин.
- •Австралійська флористична область та її характеристика.
- •Екологічні області моря.
- •Палеотропічна флористична область та їх характеристика.
- •Широколистяні ліси Північної Америки та їх характеристика.
- •Обґрунтувати фауністичне районування суші Землі.
- •Амфібореальне та біполярне поширення організмів.
- •Охарактеризувати типи взаємовідношень між організмами.
Ефіопська фауністична область.
Ефіопська область займає більшу частину Африканського материка – з півдня – до пустелі Сахари на півночі. Крім того, в межі царства входять південний край Аравійського півострова, о-ви: Сокотра, Мадагаскар, Вознесіння та св. Олени. На півночі межі не виходять із тропічного поясу, в той час як на півдні вони зсунуті в субтропіки.
Фауна Ефіопської області типово материкова, дуже багата і різноманітна. У неї багато спільних рис з тваринним світом Індо-Малайської області.
Для фауни характерні ендеміки високого рангу, які зосереджені в районі Конго, а також на ряді островів і мають обмежені ареали.
Своєрідність та багатство характерне для фауни ссавців, яку представляють комахоїдні – золотокроти, видрові землерийки, довгоноги та стрибунці. Численні як і скрізь в тропіках, летючі миші. Тут вони відносяться до родини гладконосих і підковоносих.
Надзвичайно поширені в Ефіопській області мавпи: родини мартишкоподібних і людиноподібних, напівмавп, лоризид. Зустрічаються також такі ендемічні роди як павіан, мандрил, мартишка, гвереца, шимпанзе, горила.
Ендемічні для Ефіопської області монотиповий ряд трубкозубів, родини шипохвостих (3 роди і 10 видів), бегемотів (2 роди і 2 види), жирафів (2 роди і 2 види – окапі і жираф). Особливо різноманітні представники родини порожнисторогих, саме тут міститься осередок видової різноманітності їх, і низка підродин характерних для Ефіопського царства – дукери, карликові гвинторогі, коров’ячі і шаблерогі антилопи, водяні козли, газелі. Тільки окремі види цих груп поширені в Капському царстві, на півдні Палеарктики і в Орієнтальному царстві.
Варте уваги поширення ламантинів – один вид родини населяє прісні води Африки, а другий близький вид – басейн Амазонки.
Ряд ящерів, або панголінів представлений гігантським ящером і степовим, гісповим.
Серед хижих ссавців також багато груп, спільних для згаданих вище царств. Такі лев, леопард, гепард, каракал, смугаста гієна, звичайний шакал, медоїд та ін. Проте в Ефіопському царстві чимало й ендемічних родів хижаків – гієновий собака, плямиста гієна, конголезька видра, різні віверові.
Хоботні представлені в Ефіопській області одним ендемічним родом і видом – африканським слоном. Дамани субендемічні – тільки 1 з 10 видів ряду проникає на північ за межі царства. Із 5 видів родини носорогів 2 види ендемічні для Ефіопського царства.
Орнітофауна Ефіопського царства охоплює 67 родин, більшість із них спільні з Палеарктикою і Орієнтальним царством або взагалі дуже поширені по всій земній кулі. Проте тут трапляються і представники двох ендемічних рядів – страусів (1 вид) і птахів-мишей (6 видів) – чотирьох ендемічних родин – китоголових (1 вид), птахів-секретарів (1 вид), туракових (5 родів з 18 видами) та лісових сорокопудів (3 роди з 9 видами). Монотипова родина молотоголових чапель поширена також на Мадагаскарі, родини цесарок медоукажчиків, рогодзьобів, пікнонотових, птахів-носорогів споріднюють ефіопську область із Східною і почасти з Палеарктикою, а родина пітових, дронгових, нектарниць, ткачиків і білозірок, крім того, і з Австралійським. Ефіопську область можна охарактеризувати як центр різноманітності і ймовірного виникнення медоуажчиків, птахів-носоргів, нектарниць і ткачиків.