21.Поняття про інстинкт. Інстинктивні форми поведінки

Інстинкт - це ланцюжок безумовних рефлексів, природжена, видова форма поведінки тварин.

Це жорстка програма поведінки у відповідь на дію певного подразника. Якщо ж характер дії подразника змінюється, тоді неминуче настає смерть, оскільки пристосування до нових умов немає.

Інстинкт це незмінна програма: птахи будують гнізда, характерні лише для свого виду, причому навіть особини, вирощені в інкубаторі, приступали в певний час до будівництва властивих саме цьому виду гнізд.

Запускається ця програма певними сигналами. Так. Ягня реагує на затемнення лоба. Якщо йому встромити соску з молоком у рот воно не буде смоктати, але якщо при цьому долонею прикрити лоба, відразу з’являються смоктальні рухи. Включається так званий вроджений механізм.

Інстинктивну форму поведінки можна запустити, показавши тварині об’єкт, схожий на той, який необхідний. Це явище має назву імпринтингу . Курчата ходять за квочкою, але інкубаторські курчата також реагують на хазяйку, не звертаючи увагу на квочку. Імпринтинг можна викликати будь-яким предметом, який першим потрапляє в поле зору курчат, і цей результат є постійним. Завдяки йому діти пізнають своїх батьків серед інших родичів. У природних умовах першим рухомим об’єктом , який потрапляє в поле зору малюків є мама, і саме її образ стає тією моделлю, на основі якої засвоюються і проявляються властиві даному виду форми поведінки.

Інстинктів надзвичайно багато, але зрештою в їх основі лежать два: інстинкт самозбереження й інстинкт продовження роду.

22.Проблеми інтелектуальної поведінки у тварин

На певному етапі еволюції виникає нова форма психічного відображення - інтелектуальна поведінка тварин, її основу становить відображення складних відношень між окремими предметами. Ворони, кішки, собаки тощо передбачають результат ситуації (наприклад, чекають їжу в кінці трубки), а це вже тип розумної поведінки. При цьому виконується складне пізнавальне завдання: вловлюються відносини між предметами, прогнозується розвиток подій, передбачається результат. Тобто здійснюється цілісне відображення не лише окремих ознак предметів, але й ситуації в цілому, зв'язків між окремими об'єктами.

Найбагатший фактичний матеріал для характеристики інтелектуальної поведінки тварин отримано на мавпах , їм властива так звана "безкорислива допитливість" (І.П.Павлов), "дослідницький імпульс" (Н.Ю.Войтоніс), який має біологічні корені, адже в їхньому "меню" налічується 81 назва.

Для приматів характерні й інстинктивні форми поведінки (маленьке мавпеня так само любить маму з ганчірки, як і свою, оскільки її м'якість викликає в нього почуття комфорту), але часто інстинктивна поведінка мавп залежить від зовнішніх умов. За змістом інтелектуальна поведінка тварин має дві фази: підготовчу і фазу здійснення. Перш ніж діяти, тварина детально вивчає ситуацію, робить перерви, проявляє ознаки сумніву, вагань, після чого вже без зайвих рухів робить спробу миттєво вирішити проблему. Якщо спроба виявляється невдалою, швидко робить нову і в якийсь момент раптово і швидко виконує необхідні дії, які згодом легко переносяться в нові умови.

Вирішення інтелектуальних завдань має опосередкований характер, тобто воно базується на досягненні одних речей через використання їхнього відношення до інших речей (а не до організму).

Інтелектуальна поведінка виникає тоді, коли є якесь утруднення, але у тварин така поведінка не має тяглості в часі: вони живуть однією миттю. Це поведінка, а не діяльність. Виготовлені "знаряддя" вони не зберігають на майбутнє. Інтелектуальні дії мавп відбуваються у вигляді конкретного практичного мислення в процесі орієнтувального маніпулювання.

Таким чином, усі форми відображення (тропізми, інстинкти, навички, інтелектуальні дії) різко не розмежовуються. Існує єдина безперервна лінія розвитку у тваринному світі (інстинкти обростають навичками, навички переходять в інстинкти). Однак конкретні прояви демонструють перервність: в одних видів тварин переважають інстинкти, в інших - утворені в особистому досвіді асоціації.