62. Форми прояву почуттів. Емоційні стани.

Форми прояву почуттів:

Афект - це сильне й відносно короткочасне емоційне переживання людини, що виникає раптово й супроводжується різкими руховими змінами та змінами стану внутрішніх органів. Прикладами афектів можуть бути несподівана сильна радість, вибух гніву, напад страху тощо. Для афектів характерними є нестримний їх вияв.

Стрес – це стан психічного напруження, що виникає у людини в процесі діяльності як у повсякденному житті, так і в особливо складних ситуаціях. Стрес є своєрідною захисною реакцією організму, що мобілізує свої внутрішні ресурси у відповідь на дію сильних зовнішніх впливів. Розвиток стресу має три стадії: спочатку людині дуже важко, потім вона звикає і з’являється “друге дихання” і зрештою втрачає сили і мусить завершити діяльність.

Настрій - загальний емоційний стан людини, що характеризує її життєвий тонус упродовж певного часу. Породжений він емоціями, що переважали в недалекому минулому чи існують у певний час. Він буває бадьорим, радісним, сумним, пригніченим, спокійним, збудженим. Тимчасові настрої зумовлюються тими враженнями, які людина дістає в конкретний момент, спогадами про певні події минулого. Стійкіші настрої породжуються усвідомленням людиною перебігу її діяльності, результатів, успіхів.

Пристрасті -  це стійкі й тривалі почуття, пов’язані зі стійким прагненням людини до певного об’єкта. Здебільшого людина зосереджується на певному об'єкті, що на якийсь час набуває для неї великої значущості. Це може бути любов, пристрасть до певного виду діяльності (колекціонування, науки, живопису, музики, спорту тощо). Пристрасть завжди залежить від об'єкта, на який вона спрямована, і наявності перешкод щодо її задоволення.

Фрустрація (лат. марне сподівання, невдача, обман). Свідченням її є негативний емоційний стан, що супроводжується усвідомленням неможливості досягти поставленої мети. Виникає фрустрація, коли на шляху до поставленої мети людина зустрічає реально нездоланні перешкоди або сприймає їх такими. Тоді можуть з'являтися різні зміни в поведінці і самосвідомості особистості.

Емоційні стани - психічні стани, які виникають у процесі життєдіяль- ності суб'єкта і визначають не тільки рівень інформаційно-енергетичного обміну, але і спрямованість поведінки.

Інтерес - це позитивний емоційний стан, який забезпечує спрямованість особистості, усвідомлення нею мети діяльності, це один із провідних мотивів навчання і сприяє засвоєнню знань, навичок і вмінь. Він виявляється в позитивному емоційному тоні, що супроводжує пізнавальний процес, в бажанні глибше ознайомитися з об'єктом і зрозуміти його. Зацікавлена людина інтенсивно вдивляється, прислуховується. Виникнення інтересу спричинює новизна інформації, яку одержує людина.

Радість - це позитивний емоційний стан, пов'язаний з можливістю досить повно задовольнити актуальну потребу, вірогідність якої в цей момент була невелика і невизначена. Радість підвищує життєвий тонус людини, породжує відчуття бадьорості, впевненості в собі та особистої значущості, здатність до подолання життєвих перешкод. Супроводжується вона короткочасним відчуттям повного задоволення.

Здивування - це короткочасна емоційна реакція на раптові події, яка не має чітко вираженого позитивного чи негативного забарвлення. У момент виникнення воно гальмує всі попередні емоції і спрямовує увагу на подію, яка його спричинила. Зовнішньою причиною здивування є раптова, несподівана подія. Здивування триває недовго. Складається враження, що в цей момент думки відсутні, розумові процеси припинені. Тому із здивуванням практично не пов'язується розумова діяльність.

Страждання - це негативний емоційний стан, пов'язаний з одержаною інформацією про неможливість задоволення важливих життєвих потреб, яке до цього часу вважалося можливим. Його причинами можуть бути розчарування, біль, втрата, голод, холод. Проявляється у формі емоційного стресу.

Горе - це реакція на втрату. Воно зводиться переважно до страждання і суму, які є домінуючими емоціями в ньому.

Депресія - це завжди складний комплекс емоцій, до якого поряд зі стражданням входять зміни в потребах. Сучасні психоаналітичні теорії поширюють поняття втрати на зниження самоповаги, впевненості в собі та втрату почуття гідності, які можуть бути причиною депресії. Депресія розглядається як комплекс фундаментальних емоцій, що охоплюють емоції страждання, гніву, відрази, зневаги, ворожості, страху, провини, сором'язливості.

Гнів - це негативний емоційний стан, зумовлений появою серйозної перешкоди на шляху до задоволення важливої потреби, реалізується у формі афекту. Він викликає короткочасне піднесення життєвих сил. Гнів завжди спрямований на причини, які створюють перешкоду при досягненні мети. Його переживання характеризується високим рівнем напруження та імпульсивності. Гнів, мобілізуючи енергію для самозахисту, створює у людини відчуття активності й сили. Низькі рівні гніву можна стримувати впродовж тривалого часу. Крайні вибухи його шкідливі для здоров'я.

Відраза - це реакція на щось дуже неприємне, негативний емоційний стан зумовлений зіткненням з об'єктами, які не відповідають ідеологічним, моральним та естетичним принципам і установкам суб'єкта.

Страх - це негативний емоційний стан, виникає у людини при появі уявної або реальної загрози для її життя чи життєвого благополуччя. При цьому людина відчуває невпевненість, незахищеність і загрозу. Залежно від ситуації, ступеня усвідомлення її небезпечності та від індивідуальних особливостей людини він може набувати різної інтенсивності — від легкого побоювання до жаху, що паралізує. Інтенсивний страх призводить навіть до смерті.

Сором - це негативний емоційний стан, що проявляється в усвідомленні невідповідності власних думок, вчинків і зовнішності не тільки сподіванням оточуючих, а й власним уявленням про належну поведінку і зовнішній вигляд. Сором може бути пов'язаний з невпевненістю людини у своїх силах, побоюванням можливого неуспіху в роботі, незнанням того, яке враження вона може справити на партнерів по спілкуванню. Для подолання сорому люди вдаються до захисних механізмів заперечування, придушення і самоствердження. Часто сором може призвести до страждань і депресії.