- •Психологія як наука. Предмет психології та її завдання.
- •Місце психології в системі наук. Зв’язок із іншими науками.
- •Базові та спеціальні галузі психології та предмет їх дослідження.
- •21.Поняття про інстинкт. Інстинктивні форми поведінки
- •22.Проблеми інтелектуальної поведінки у тварин
- •23.”Мова” і спілкування тварин
- •24.Відмінність психіки людини від психіки тварини
- •57. Поняття про почуття та емоції
- •58. Теорії емоцій
- •59.Фізіологічна основа емоцій
- •60. Види емоцій
- •7. Методологічні принципи психології
- •8.Методи психологічного дослідження.
- •54. Індивідуальні відмінності та типи памяті
- •55. Поняття про уяву. Фізіологічні основи уяви.
- •Фізіологічні основи процесів уяви
- •56. Види та процеси уяви
- •Процеси уяви
- •17. Метод аналізу документів та продуктів діяльності.
- •18. Методи активного психологічного впливу на особистість.
- •19. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин.
- •20. Механізми відображу вальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки
- •65. Властивості та види уваги.
- •66.Неуважність і її причини . Розвиток уваги.
- •9.Загальні питання побудови психологічного дослідження
- •10. Загальнонаукові методи та їх характеристика
- •11.Характеристика конкретнонаукових методів психологічного дослідження.
- •Метод об'єктивного спостереження
- •Метод самоспостереження, або інтроспекції
- •Метод самозвіту
- •Метод тестів
- •Метод запитань
- •Соціометричний і референтметричний метод
- •Метод соматичного радикала
- •Порівняльний метод
- •12. Експеремент як метод психологічного дослідження. Його сутність, види та методика застосувань.
- •Природний експеримент
- •41.Поняття про мислення. Функції мислення.
- •42. Теорія мислення.
- •Асоціаністична теорія
- •Вюрцбурзька школа
- •Гештальтпсихологія
- •Біхевіоризм
- •Психоаналіз
- •Теорія мотивації
- •Гуманістична психологія
- •Операціональна концепція інтелекту
- •Теорія онтогенетичного розвитку мислення
- •Теорія мислення як системи опрацювання інформації
- •Діяльнісна теорія мислення
- •43. Змістовий бік мислення. Процес розуміння.
- •44. Функціонально-операційний бік мислення. Мислення як процес.
- •61. Форми прояву почуттів та емоцій.
- •62. Форми прояву почуттів. Емоційні стани.
- •63. Вищі почуття.
- •64. Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •29. Фізіологічні основи відчуттів
- •30. Класифікація відчуттів
- •31. Види відчуттів.
- •32. Основні властивості та закономірності відчуттів.
- •Пороги чутливості.
Гуманістична психологія
Досліджує мотиви самоактуалізації. Розпочав вивчення цих мотивів ще К. Юнг, проте глибше аналізував А. Маслоу. У переліку рис особистості, яка самоактуалізується, є чимало таких, що стосуються мислення (ефективність сприйняття дійсності, комфортне ставлення до реальності, постійна поява нового у розумінні того, що відбувається, почуття гумору тощо). Отже, дослідники, аналізуючи мотиви самоактуалізації, простежують їхній вплив на мислення.
Операціональна концепція інтелекту
Ж. Піаже розглядає мислення як біологічний процес. Він використовує поняття інтелект, а не мислення, аналізує такі трактування інтелекту, як "психічна адаптація до нових умов" (Е. Клапаред, В. Штерн), "акт раптового розуміння" (К. Бюлер, В. Келлер). Для Ж. Піаже характерним є генетичний підхід до розв'язання проблем інтелекту. Згідно з теорією Піаже, у цьому процесі може бути виділено п'ять стадій (або п'ять етапів у побудові операцій).
1. Стадія сенсомоторного інтелекту (від 8-10 місяців до 1,5 років).
2. Символічний, або допонятійний інтелект (від 1,5-2 років до 4 років).
3. Стадія інтуїтивного (наочного) інтелекту (від 4 до 7-8 років).
4. Стадія конкретних операцій (з 7-8 років до 11-12 років).
5. Стадія формальних операцій, або рефлексивний інтелект (з 11-12 до 14-15 років).
Щоб описати основні аспекти інтелекту, Ж. Піаже використовує біологічні, фізичні поняття, а також поняття з логіки та математики.
Теорія онтогенетичного розвитку мислення
У 20-40 pp. XX ст. Л.С. Виготський, О.Р. Лурія, О.В. Запорожець, П.П. Блонський досліджували розвиток мислення у дітей, зокрема "їхній інтелект і мовлення. Особливо важливий внесок у теорію онтогенезу мислення зробили дослідження Л.С. Виготського та його послідовників. Розвиток мислення вони розглядали як процес засвоєння дитиною суспільно-історично вироблених розумових дій та операцій. Цим процесом можна активно і планомірно керувати (П.Я. Гальперін).
Теорія мислення як системи опрацювання інформації
З появою електронно-обчислювальних машин виникло розуміння мислення як системи опрацювання інформації (А. Ньюелл, Г. Саймон, М. Мінський, Дж. Маккарті, Д. Міллер, Ю. Галантер, К. Прібрам). Головним завданням було простежити рух потоку інформації в "системі" (тобто в мозку). Основними поняттями цього підходу є ті, що стосуються когнітивної діяльності: інформація, вхід, перероблення, кодування і підпрограма.
Особливого значення збиранню інформації про ознаки елементів проблемної ситуації надавали В.М. Пушкін, O.K. Тихомиров та ін.
Діяльнісна теорія мислення
У контексті відношення мислення до об'єктивної реальності його розглядають як процес та як діяльність (О.М. Леонтьєв, В.В. Давидов, В.Л. Поплужний, O.K. Тихомиров). Цей підхід уможливив збагачення психології мислення даними про значення мотивації, емоцій, цілеутворення в мисленнєвій діяльності; залежність мисленнєвих дій від цих компонентів; роль контролю за мисленням, оцінного ставлення до свого мислення тощо.
Діяльнісний підхід дає змогу розглядати мисленнєву діяльність як умову самоздійснення особистості. Дослідження І.М. Семенова, Ю.С. Степанова спрямовані на подолання функціоналізму та розриву єдності між інтелектуальними та особистісними компонентами психічної цілісності. Вони дійшли висновку, що досягти самоздійснення особистості в мисленнєвому процесі можна через самостійне виявлення нею рефлексивних зусиль.