9.Загальні питання побудови психологічного дослідження

Психологія, розвиваючись як самостійна наука, визначила свій предмет і метод. Предмет - це зміст, якість чи закономірність, в яких наявна психологічна реальність. Метод - це шлях, спосіб або засіб осягнення сутності предмета вивчення. Науковий метод є синтезом певної методології, методики та прийомів дослідження.

Методологія - це вчення про те, з яких положень, принципів, правил повинен виходити дослідник психічної природи "Я" людини та якими засобами він повинен користуватися.

Методикою в науковому дослідженні називають процедуру або послідовність здійснюваних дослідницьких чи перетворювальних дій, операцій, спрямованих на предмет та розв'язання пов'язаних з ним завдань дослідження. Психологічне дослідження повинно мати завершений цикл, що передбачає здійснення таких етапів.

Перший етап - вибір предмета дослідження. На цьому етапі дослідник узагальнює наукові дослідження, спрямовані на пізнання того чи іншого психологічного явища, а потім виділяє свій предмет вивчення. На цьому етапі відбувається формулювання цілей дослідження та вибір дій, спрямованих на предмет дослідження.Отже, на першому етапі продумується цикл психологічного дослідження, завершеність якого досягається єдністю сутності предмета дослідження та дій, спрямованих на нього з метою пізнання або змінювання його.

Другий етап - теоретизація предмета дослідження, яка полягає у багатомірному та багаторівневому розгляді предмета дослідження, осмисленні його зв'язків з іншими явищами. На цьому етапі дослідник обирає принципи, провідні методологічні положення, на які буде опиратися при вивченні свого предмета дослідження. На цьому етапі дослідник вибирає методи дослідження. Отже, здійснюється побудова теоретичної моделі дослідження.

Третій етап - емпіричне дослідження сутності предмета дослідження. Діяльність дослідника полягає у визначенні показників, критеріїв пізнання, виборі та побудові адекватних методів і процедури дослідження. Отже, третій етап полягає у побудові моделі дослідження, його організації та проведенні.

Четвертий етап вимагає аналізу інтерпретації та обґрунтування даних, отриманих дослідником під час вивчення предмета дослідження.

П'ятий етап психологічного дослідження - змістова презентація результатів та висновків системи пізнавальних дій. На цьому етапі дослідник подає результати та висновки свого дослідження, оцінює їх з погляду цілісності, завершеності, самостійності, та перспективності. П'ятий етап дослідження передбачає можливість попереднього планування та прогнозу перетворювальних впливів психолога на його предмет дослідження в дальшому циклі взаємодій.

Дослідник у взаємодії з явищами, що мають психологічний зміст, дотримується певних принципів. Йдеться про загальні вихідні правила, положення, які зумовлюють всі аспекти наукової взаємодії дослідника з предметом свого дослідження.

1. Принцип об'єктивності психологічного дослідження. Психічне у психологічному дослідженні постає як об'єктивне пізнання суб'єктивного явища. Результати дослідження не можуть змінити сутності та закономірності того явища, яке вивчають. Об'єктивність існування його не залежить від взаємодій з предметом дослідження. Суб'єктивний компонент теж може виявлятися в ініціації дослідження як такого, у свободі вибору організаційних елементів дослідження від змістових до технічних, у професійній компетентності дослідника. Проте об'єктивність у пізнанні явища зберігається.

2. Принцип багатомірного та багаторівневого існування предмета. Вивчення та визначення сутності предмета можуть стосуватися різних його сторін, характеристик та рівнів. Отже, предмет психологічного дослідження постає як багатомірне та багаторівневе явище.

3. Принцип дослідження психологічних явищ у їхньому розвитку вимагає від дослідника розуміння їх такими, що перебувають у стані руху, зміни або очікування цієї зміни, що в кожний момент існування поєднують в собі елемент минулого, теперішнього та майбутнього.

Принцип творчої самодіяльності. Цей принцип вимагає розуміння дослідником того, що суб'єкт у своїх діяннях, в актах своєї творчої самодіяльності не тільки виявляє себе, а й формується та визначається в них.

Психолог-дослідник ставить перед собою питання про можливість побудови та запровадження таких методик психологічного впливу, в яких сутнісним розвивальним моментом стане механізм "само рефлексії" або моменти самозміни, самовнливів та само перетворення особистості.

Принцип організації формувальних та розвивальних впливів у процесі взаємодії дослідника з предметом свого дослідження. Перетворювальна діяльність психолога полягає у наданні предмету свого дослідження інтенції зміни, розвитку, перетворення.

Таким чином, психологічне дослідження є об'єктивним процесом наукового пізнання дійсності, використовує різні методики, засоби, прийоми з метою осягнення цілісної природи предмета дослідження.