1.4. Характеристика змагальної діяльності у футболі.

В процесі фізичного виховання застосовуються як загальнопедагогічні методи, такі специфічні, засновані на активній рухової діяльності:

• метод регламентованого вправи;

• ігровий метод;

• змагальний метод;

• словесні і сенсорні методи.

Змагальний метод використовується як у відносно елементарних формах (спосіб стимулювання інтересу та активізації займаються при виконанні окремої вправи на заняттях), так і в самостійному вигляді в якості контрольно-залікових або офіційних спортивних змагань. Основна риса змагального методу – зіставлення сил займаються в умовах упорядкованого суперництва за першість або високе досягнення [1, c. 128].

Змагальний метод застосовується при вирішенні різноманітних педагогічних завдань. Це, перш всього вдосконалення умінь, навичок в ускладнених умовах для виховання фізичних, морально-вольових якостей. Фактор суперництва в процесі змагань створює особливий емоційний і фізіологічний фон, який значно посилює вплив фізичних вправ і сприяє максимальному прояву функціональних можливостей організму. Застосовувати цей метод необхідно після спеціальної попередньої підготовки.

1.5. Позатренувальні фактори. Систематизація підготовки та підвищення кваліфікації фахівців усфері футболу, сприяння зростанню соціального статусу тренерських кадрів.

Необхідно здійснювати систематизацію підготовки та підвищення кваліфікації футбольних тренерів. Тренер є основною фігурою в футболі.

Успіх спортивної команди багато в чому обумовлений стилем керівництва з боку тренера. Широта поглядів, рівень знань,навичок, умінь, авторитет, любов до свого виду спорту та виховання наполегливості, вміння згуртувати дружний колектив, розібратися в психології спортсмена, рішучість, вимогливість, самокритичність, принциповість. Ось неповний перелік якостей, якими повинен володіти тренер-педагог [13, c. 283].

Авторитет тренера невіддільний від усієї його діяльності, знань теорії і практики спорту, високої вимогливості і т. п. Повноцінні взаємини між тренером і командою будуються на обопільній повазі, довірі та дружбі, При вирішенні всіх питань, що стосуються команди і її членів, між тренером і спортсменами необхідний тісний контакт. Однак приостаточному вирішенні тієї чи іншої проблеми основна роль належить тренеру. Хороший тренер завжди вимогливий і принциповий у першу чергу до самогособі, самокритично відноситься до всієї своїй роботі. Він повинен бути новатором, вміти бачити все передове в методиці, тактиці, техніці, щоб не копіювати, а творчо, застосовувати їх у роботі.

Вибір тренера - один з дуже важливих питань у створенні дружного, згуртованого спортивного колективу. При вирішенні цього питання велику роль відіграють організаторські здібності тренера. Людина, не володіє, ними, навіть якщо він великий знавець своєї справи, не зможе стати тренером [13, c. 284].

Особливо важливо, щоб тренер разом зі своїми спеціальними знаннями та здібностями був добре ерудований в питаннях психології особистості та спортивної діяльності, володів би не тільки теоретичними знаннями в цій важливій для його професії області, а й умів вникати в психологію керованих ним спортсменів, всього спортивного колективу. Ступінь ефективності керівництва тренера залежить від уміння оцінити особливості психічних станів кожного спортсмена при його взаємодії з партнером і супротивником, уміння своєчасно і правильно усунути причини, що ведуть до невдач або конфліктів.

Успішність колективної діяльності спортивної команди багато в чому залежить як від характеру сформованих взаємин між тренером і членами колективу, так і від стилю і форми його керівництва. Необхідною умовою ефективності спортивної діяльності, високою згуртованості команди є демократичний тип управління і організації зібоку тренера. Авторитарне управління командою, коли питання вибору стратегії і тактики командних дій, організаційні та методичні питання вирішуються тренером без урахування думки команди, не тільки не забезпечує згуртованості колективу, але й призводять до погіршення спортивної результативності [13, c. 285].

Велике значення в роботі тренера має стриманість в зовнішньому прояві власних емоційних станів іпереживань астенічного характеру. Під час змагань спортсмен особливо сприйнятливий до всіх зовнішніх впливів, і вид пригнобленого тренера здатний викликати зовсім небажані реакції членів команди, учасників змагань.

Всім своїм зовнішнім виглядом, формами спілкування зі спортсменами тренер повинен підтримувати їх упевненість в своїх силах і волю до перемоги. Це важлива вимога припускає наявність у тренера здатності управляти своїми власними емоційними станами в цілях надання належного психологічного впливу на спортивний колектив.

Великий резерв для зміцнення тренерського корпусу - це залучення для роботи професійних футболістів, які виступали за клуби. Але для цього потрібно створити необхідні умови. Треба також розробити комплекс заходів щодо повернення в сферу футболу висококваліфікованих фахівців, раніше з різних причин відійшли у інші галузі діяльності [10, c. 87].

Слід покращити якість проведення семінарів по підвищенню кваліфікації тренерів з футболу в регіонах, більш регулярно забезпечувати тренерські кадри відповідними методичними розробками.

Для футбольних педагогів, які працюють з дітьми, а також для успішно діючих тренерів аматорських клубів і команд слід заснувати спеціальні стипендії та премії РФС. Кращих з них (поряд з іншими формами заохочення) направляти на стажування до провідних вітчизняних і зарубіжні футбольні школи і клуби, а також на спеціальні курси додаткової підготовки (з видачею відповідної ліцензії, що дозволяє займатися тренерською діяльністю на більш високому щаблі футбольного комплексу).

Створити чітку систему виплат компенсації або преміювання всіх учасників процесу селекції та підготовки футболістів для професійних футбольних клубів і різних збірних команд (у тому числі їх перших тренерів) [10, c. 287].

Розділ ІІ. Характеристика розділів підготовки.