12 Які крит.Необхідно для виділення зем.Ф-ду.

Відрізняються по інтенсивності поверхневого стоку і особеностям ерозійних прцесів.

13Як характеризується та використовується привододільний фонд?

Привододільний ерозійний фонд займає близько 50% водозбору, має крутість схилів 0—3° (0—5%), ерозія відсутня або незначна (слабозмиті ґрунти), використовується під польову сівозміну (вирощуються зернові, просапні, технічні культури). Перша ТГЗ — зона інтенсив­ного землеробства (зерно-просапні сівозміни, інтенсивні тех­нології) — має крутість схилів 0—3°, нееродовані і слабоеродо-вані ґрунти, використовується під польову сівозміну (культиву­ються зернові культури — озимі і ярові, цукрові буряки, куку­рудза; просапні культури висіваються упоперек схилів).

14.Як характеризується та використовується присітковий фонд? Присітковий фонд складає біля 35% водозбору, має крутість схилів 3—8(9)° або 5—15%, ґрунти — середньо- та силь-нозмиті, в нижній частині є розмиви, улоговини; використо­вується, як правило, під ґрунтозахисну сівозміну (з обов'язко­вою участю багаторічних трав). Друга ТГЗ — зона біологічного землеробства (зерно-трав'яні та трав'яно-зернові сівозміни, ґрунтозахисні технології) — має крутість схилів 3—7°, переважають середньозмиті ґрунти (в на­явності можуть бути незначні площі незмитих, слабо- і силь-нозмитих ґрунтів), використовується під ґрунтозахисну сівозміну без просапних культур; останні можуть висіватися лише під захистом смуг із багаторічних трав або озимих

15.Як характеризується та використовується гідрографічний фонд?

Гідрографічний фонд складає біля 15% (іноді до 40%) водозбору, має крутість схилів більше 8—9° (15%), ерозійні процеси максимально виражені, сильно розвинута лінійна ерозія (яри), землі — незручні, малопридатні для сільського господарства, переважаюче значення мають лісомеліоративні насадження.Третя ТГЗ — зона природних фітоценозів (постійне залу­ження травосумішами, смуго-грунтозахисні технології) — має крутість схилів понад 7°, переважають сильнозмиті грунти, ви­користовується під суцільне залуження бобово-злаковими сумішами з періодичною їх зміною черезсмуговим перезалу-женням та заліснення; такий агрофітоценоз повинен макси­мально наближатися до природного.

16.Охарактеріізуватя принципи протиерозійної організації території.

Для забезпечення високої ефективності земельних угідь необхідна класифікація території за станом родючості, ступенем змитості ґрунту, крутістю схилів, інтенсивністю розвитку сучасних ерозійних процесів (розмиви, яри, зсуви, селі тощо) і стародавньої ерозії (улоговини, лощини, балки, долини річок) на окремі ділянки, які можна використовувати під інтенсивне рослинництво, садівництво, овочівництво або доцільно залишити під сінокоси, залуження, випаси, залісення.

Виділення за окремими ознаками однорідних ділянок і називається поділ на земельні фонди. Основою для проведення меліоративної організації території є стародавня гідрографічна сітка, чи система вододілів, тому вона отримала назву протиерозійна організація території.