11

Лекція № 5.

Тема 4. Навчальні видання

Логіка викладу

1. Загальна типологічна характеристика навчальних видань.

2. Предметна та функціональна область навчальних видань.

3. Читацька адреса навчальної літератури.

4. Види навчальних видань за цільовим призначенням і характером інформації.

5. Конструювання навчального видання.

6. Вимоги до мови та стилю твору.

7. Робота редактора над апаратом навчального видання.

8. Робота редактора над ілюстраціями.

9. Формування видань навчальної літератури.

2. Предметна та функціональна область навчальних видань

Предметна область навчальних включає спеціально відібрані знання та уявлення, що відображають закономірності тієї сфери діяльності, яка формує предмет змісту навчальної дисципліни, а також методи їх отримання і застосування.

Крім того, предметна область навчального видання містить інформацію, що забезпечує виховну дію на учня. Наприклад, в навчальне видання, що розкриває принципи роботи двигуна внутрішнього згорання, може бути вміщена інформація про проблеми підвищення екологічної чистоти його роботи. Ця інформація дозволить учневі, засвоюючи безпосередні знання з дисципліни, критично осмислити результати дії машини і сформувати особисте ставлення до ситуації (крім конкретного знання про власне процес). Предметна область конструюється відповідно до виду навчального видання, читацької адреси і цільового призначення.

Підкреслимо, що структура й зміст предметної області навчальних видань мають своєрідний характер. Сюди належать не тільки знання, але і методи їх отримання, не тільки уявлення та навички, але і методи їх практичного застосування.

Зміст кожного навчального видання реалізує ті функції, які покликана виконувати система освіти та професійного навчання в цілому. Система освіти і професійного навчання забезпечує три основні функції (інформаційну, пізнавальну, виховну) та ряд інших.

Навчальні видання виконують такі функції:

• комунікативну; інформаційну;

• пізнавальну; розвиваючу;

• виховну; організаційну;

• систематизуючу.

Зупинимося на цих функціях докладніше.

Комунікативна функція забезпечується показом зв’язків і відношень різного роду, висвітлюючи читачеві місце й роль будь-якого об’єкту та явища в процесі постійного розвитку, видозміни, взаємодії елементів дійсності. Звідси – динамізм змісту, зв’язок його з минулим і сучасним станом питань, що описуються.

Інформаційна функція реалізується у тому, що, як і будь-яке видання, навчальна книга вводить людину в світ культури, залучає до результатів людської діяльності.

Інформаційна функція реалізується за рахунок передачі тому, хто навчається, певного обсягу інформації. Ця функція направлена на те, щоб сформувати в учня певний тезаурус понять і характеристик про об’єкти, предмети, явища навколишнього світу, про місце суб’єкта в цьому світі, про методи та способи оволодіння інформацією.

Наприклад, загальноосвітня школа формує у школярів такого такий тезаурус, який дозволяє випускнику брати участь у соціальній і практичній діяльності, а також продовжувати свою освіту у вибраній сфері.

Тому під час аналізу творів навчальної літератури редактор розглядає перш за все якість використаної автором інформації. Тут необхідні оптимальний відбір фактів і характеристик, певний обсяг інформації. Останнє пов’язане з особливостями дисципліни, категорією тих, хто навчається, ступенем і формою освітнього процесу.

Пізнавальна функція навчальної літератури характеризується тим, що кожна дисципліна, кожен навчальний предмет передбачає засвоєння певної системи знань. Знання повинні бути дозовані, причому на найважливіші, значущі для даної дисципліни знання, потрібно звернути особливу увагу.

Крім того, важливе значення має якість знання. Знання може бути “відкритим” (залишати враження незавершеності розгляду питання) і “закритим” (відрізнятися повнотою, завершеністю). Наприклад, обговорюючи історію вітчизняної літератури, автор підкреслює, що показує тільки найвагоміші в соціальному плані літературні твори. Учень розуміє, що його знання про літературу періоду, що розглядається в цьому підручнику, може бути доповнене з інших джерел. Отже, він засвоює “відкрите” знання. А ось приклад “закритого” знання. Вивчаючи теорему Піфагора, учень розуміє, що має справу з певною закономірністю і що цю теорему потрібно не аналізувати, а застосовувати на практиці.

Розрізняють фундаментальне й актуальне знання. У навчальному виданні, присвяченому основам науки, відображаються переважно фундаментальні знання. У виданні, що розкриває практичні питання, методи, навички оволодіння діяльністю, перш за все необхідна “школа” з повним набором характеристик технології діяльності. Актуальні знання пов’язані з діяльністю конкретної галузі в сучасних умовах. Наприклад, підручник “Основи економіки” повинен включати питання фундаментального та вводного характеру. До них належить вступ до предмету, методи економічної теорії, історія економічних вчень, закономірності суспільного розвитку, особливості функціонування основних економічних систем, форми організації суспільного виробництва та ін.

У той же час у сучасних навчальних посібниках для вишів з основ економіки можна знайти розділи “Макроекономіка”, “Мікроекономіка”, які є самостійними дисциплінами. Це неправильно.

Розвиваюча функція орієнтована на успадкування досвіду суспільних відносин, суспільної свідомості, культури та виробництва, знань про перетворення й охорону навколишнього середовища.

Розвиток особи забезпечує зростання здібностей, розширення можливостей удосконалення психофізичних і розумових операцій, мовної діяльності.

Виховна функція пов’язана з формуванням світогляду, з побудовою системи етичних і естетичних норм суб’єкта, направлена на оволодіння оцінними критеріями щодо вчинків, явищ, на розширення межі соціалізації індивіда. Виховна функція характеризується конкретно-історичними умовами, має соціальні підстави й орієнтована на певну категорію учнів. Реалізація цієї функції пов’язана з дією на духовні потреби, емоційно-вольову та дієво-практичну сфери того, хто навчається.

Організаційна функція навчальних видань виконується кожним окремим виданням і всією системою цих видань. Вона реалізується забезпеченням послідовності вивчення і викладання дисциплін, віддзеркаленням їх взаємозв’язку та взаємодії, тим, що кожне видання орієнтоване суворо на конкретну категорію читачів і враховує можливості сприйняття змісту й особливості дії навчальної книги. Крім того, організаційна функція лежить в основі диференціації навчальних видань на види, забезпечуючи навчально-методичну підтримку різних форм і методів навчального процесу на різних його етапах і ступенях навчання.

Систематизуюча функція забезпечує цілісність навчання, систему знань і уявлень. Реалізується ранжируванням відповідно до усталеного розуміння значущості знань та уявлень, формування ієрархічної структури інформації, критеріїв оцінки, вподобань особи, об’єднання частин у ціле, віддзеркаленням існуючої картини світу і місця в ній людини.