10. Визначте, які прийоми (аглютинація, гіперболізація, загострення, типізація) використані для створення образів творчої уяви та поясніть, за якими ознаками це можна встановити.

Аналізуючи шляхи створення літературних образів, О.М.Горький писав: «Вони створюються, звичайно, не портретно. Не беруть певної якоїсь людини, а беруть тридцять-п’ятдесят відсотків однієї лінії, одного ряду, одного настрою і з них створюють Обломова, Онєгіна, Фауста, Гамлета, Отелло і т.д.». Він радив молодим письменникам: «Якщо ви описуєте крамаря, то треба зробити так, щоб у одному крамареві було описано тридцять крамарів, щоб якщо цю річ читають у Херсоні, бачили Херсонського крамаря, а читають в Арзамасі – арзамаського...».

11. Визначте, які прийоми (аглютинація, гіперболізація, загострення, типізація) використані для створення образів творчої уяви та поясніть, за якими ознаками це можна встановити.

«– Що зроблю я для людей?! – дужче за грім вигукнув Данко.

І раптом він розірвав руками собі груди, вирвав з них своє серце і високо підніс його над головою.

Воно впало так яскраво, мов сонце, і весь ліс замовк, освітлений цим смолоскипом великої любові до людей, а темрява розлетілася від світла його і там, глибоко в лісі, тремтячи, впала в гнилизну болота. Люди ж, зачудовані, стали як камені.» (О.М.Горький. «Стара Ізергіль»).

12. Визначте, які з перерахованих понять і негативних емоцій відповідають підвищеній, а які – пониженій активності людини. Наведіть власні приклади.

Радість, фантазії, страх, щастя, жах, екстаз, смуток, туга, захоплення, страждання, ейфорія, паніка, гнів, пригніченість, насолода, роздратованість, подив, цікавість, піднесення.

13. Завершіть стародавню притчу. Дайте пояснення описаному явищу.

«Куди ти йдеш?» – запитав мандрівник, зустрівшись з Чумою. «Іду в Багдад. Мені потрібно заморити там п’ять тисяч чоловік». Через кілька днів той же мандрівник знову зустрів Чуму. «Ти сказала, що замориш п’ять тисяч, а заморила п’ятдесят» – сказав він їй. «Ні, – заперечила Чума, – я загубила лише п’ять. Решта померли від ...»

14. Проаналізуйте, які способи підтримання довільної уваги застосовує учениця на уроці та за якими ознаками можна встановити наявність у неї довільної уваги?

Учениця, розповідаючи про те, як вона намагається бути уважною на уроці, говорила: «Я хочу знати геометрію, та вона дається мені важко. Слухаючи вчителя, я часом помічаю, що думка моя іде кудись убік. Тоді я нагадую собі, що треба краще стежити за тим, що говорить вчитель, бо вдома буде ще важче самій розібрати теорему. Я подумки повторюю кожне слово вчителя і так тримаю свою увагу».

15. Визначте, які індивідуальні властивості уваги проявляються у першого і другого учнів.

Два учні, сидячи за своїми столами, успішно виконували лабораторну роботу з хімії. У цей час за вчительським столом третій учень виконував ту ж саму роботу, але часто помилявся. Вчитель по черзі пропонував двом учням виправляти помилки того, хто працював за вчительським столом. При цьому перший учень швидко підходив і одразу вказував на помилки товариша. Другий не міг відразу відірватися від своєї роботи, а підійшовши до столу, дивився на прилади «невидючим поглядом». Коли ж вчитель звернувся до нього з одним-двома запитаннями, учень швидко і добре виправив помилки товариша.