7.Особливості корекційної роботи вихователя з розумово відсталими дошкільниками.

Розумова відсталість — це виразне, незворотне системне порушення пізнавальної діяльності, яке виникає внаслідок дифузного органічного пошкодження кори головного мозку.

Залежно від часу виникнення розумову відсталість поділяють на два види — олігофренію та деменцію.

Психологічна корекція - спрямований вплив на певні психологічні структури з метою забезпечення повноцінного розвитку і функціонування дитини. Це обгрунтоване вплив на внутрішній світ людини, при якому психолог має справу з конкретними проявами бажань, переживань, пізнавальних процесів і дій дитини.

У ході психологічної корекції проводяться різні види робіт:

1. Ігротерапія, яка застосовується не тільки у корекційних цілях, але і в профілактичних і психогігієнічних. Розрізняють дві форми ігротерапії: індивідуальну та групову. Якщо у дитини проблеми зі спілкуванням, тоді групова терапія більш корисна, ніж індивідуальна.

У ігротерапії застосовують різний ігровий матеріал: ігри в «сім'ю», ігри з маріонетками, будівельні, ігри-вправи.

2. Арттерапія - спеціалізована форма психотерапії, заснована на мистецтві - образотворчої та творчої діяльності. Мета її - розвиток самовираження, самопізнання дитини через мистецтво.

Арттерапія використовується як засіб спілкування психолога з дітьми на символічному рівні.Образи художньої творчості відбивають усі види підсвідомих процесів, включаючи страхи, внутрішніконфлікти, спогади, сновидіння. Методика арттерапії базується на внутрішньому переконанні - «Я», яке відображається в зорових образах, коли людина малює, ліпить (спонтанно).

Місце занять при арттерапії повинно бути таким, де діти можуть шуміти, вільно пересуватися, а психолог не втручається в їх процес діяльності.

3. Групова психотерапія запропонована С. Славсеном, який вважає, що тут основне значення має те, в яких умовах буде проявлятися активність дітей.

Приміщення має бути обладнане різними інструментами, матеріалами, предметами, стимулюючими індивідуальну діяльність. Кожній дитині надається можливість робити те, що він хоче, але при цьому він не повинен обмежувати діяльність інших дітей.

Всі діти - члени групи не пов'язані між собою ані правилами, ні умовами виконання діяльності та контролю. С. Славсен переконаний, що виникнення в дитячій групі групової динаміки - негативне явище, яке перешкоджає саморозкриття кожного. Кожна дитина повинна домогтися результатів ціною власних зусиль, власних коштів і можливостей.

Корекція інтелектуального розвитку дитини в дошкільному віці включає в себе завдання розвитку сприйняття сенсорних здібностей, наочно-образного мислення і знаково-символічної функції, початкових форм довільної уваги і пам'яті.

Дітям з розумовою відсталістю необхідні повна корекція і компенсація дефектів їх розвитку, максимальне наближення всього психічного розвитку до нормального стану. Вирішальну роль у попередженні порушень розумового розвитку відіграє більш ранній початок корекційної роботи, що дозволить запобігти вторинні відхилення у розвитку дитини.

У зв'язку з особливостями розвитку розумово відсталі діти потребують цілеспрямованому навчальному впливі дорослого. Спонтанного засвоєння суспільного досвіду, особливо в ранньому віці, у них практично не відбувається. Для організації навчання та виховання необхідно розвинути у таких дітей інтерес до навколишнього. І тут неоціненні дидактичні ігри, які повинні привертати увагу, зацікавлювати. Дорослим треба постійно створювати у дітей позитивне емоційне ставлення до діяльності.

Основна корекційна завдання полягає в тому, щоб сформувати у розумово відсталих дітей раннього і дошкільного віку пошукові способи орієнтування при виконанні завдання, а на цій основі створити інтерес до властивостей і відносин предметів, до їх використання в діяльності і, таким чином, підвести їх до справжньої зорової орієнтуванні.

Основні напрямки та завдання корекції розумово відсталих дітей:

1. Формування емоційного контакту з дорослим і однолітком, навчання дитини способам засвоєння суспільного досвіду, формування емоційного спілкування з дорослим і виконань елементарної інструкції, розвиток уваги, розвиток наслідування, засвоєння дій за зразком.

2. Розвиток зорово-рухової координації рук для підготовки до листа, виконання трудових завдань, розвиток хапання, розвиток соотносящие дій, наслідування рухам рук, розвиток рухів пальців, розвиток рухів кистей рук.

3. Сенсорний розвиток. Формування зорового співвіднесення, сприйняття форми, величини, кольору, формування цілісного образу предмета, сприйняття простору і орієнтування в ньому, розвиток тактильно-рухового сприйняття, розвиток слухового сприйняття, розвиток немовного слуху, мовного слуху.

4. Розвиток мислення, перехід від сприйняття до мислення, до узагальнення, перехід від сприйняття до наочно-образному і елементам логічного мислення, розвиток елементів причинного мислення, наочно-образного мислення.

5. Мовленнєвий розвиток. Розвиток мовного спілкування (ділового елементарного спілкування), розвиток пізнавальної функції мови (розширення, уточнення та узагальнення значення слів).

Кінцева мета виховання розумово відста­лої дитини — підготувати її до самостійного життя і праці згідно з нормами, усталеними в суспільстві.