8. Правовой статус юридичної особи як суб’єкти мпп.

 Юридичні особи, як і інші учасники цивільних правовідносин, мають правоздатність і дієздатність. Сучасна цивілістична доктрина і законодавча практика більшості держав світу йдуть шляхом визнання за юридичною особою здатності мати такі самі цивільні права та обов'язки, які має фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише

Відповідно до ст. 26 Закону України про МПрП, цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначаються її особистим законом.

Особистим законом юридичної особи вважається право держави 
місцезнаходження юридичної особи.

- Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є

держава,  у якій юридична  особа  зареєстрована  або  іншим  чином

створена згідно з правом цієї держави.

- За   відсутності   таких   умов   або  якщо  їх  неможливо

встановити,  застосовується  право  держави,  у  якій  знаходиться

виконавчий орган управління юридичної особи.

    Підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб 
в Україні регулюється законодавством України щодо  юридичних  осіб 
України, якщо інше не встановлено законом.

Правоздатність юридичної особи може бути як універсальною (загальною), що дає їй можливість брати участь у будь-яких цивільних правовідносинах, так і спеціальною (обмеженою), що передбачає можливість юридичної особи вступати тільки у ті правовідносини, які відповідають визначеним законом чи установчими документами предмета і цілям її діяльності і встановленим обмеженням.

Як правило, іноземним юридичним особам на основі міжнародних угод надається режим найбільшого сприяння чи національний режим. Перший з них означає, що такі особи на території певної держави повинні мати однаковий обсяг прав або принаймні не менший, за той, який мають особи будь-якої іншої держави походження. Режим найбільшого сприяння є практичним втіленням принципу недискримінації стосовно іноземців. Національний режим як правило, надається у визначених сферах діяльності і означає надання не меншого обсягу прав, ніж той, яким користуються національні юридичні особи (див. главу б).

Свою діяльність іноземні юридичні особи здійснюють через філії, представництва чи дочірні компанії. Філії і представництва, на відміну від дочірніх компаній, не є юридичними особами, не мають самостійної цивільної правосуб'єктності, а виступають як відокремлені підрозділи юридичної особи, представляють і захищають її інтереси. Дочірні компанії, натомість, мають усі ознаки юридичних осіб, однак є підконтрольними материнській компанії, яка здійснює контроль, як правило, завдяки володінню материнською компанією істотним обсягом корпоративних прав (паїв, часток, акцій) в дочірніх компаніях.

Юридична особа - це створена та зареєстрована у встановленому законом порядку організація, що має відособлене майно, може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права й мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді або в третейському суді.

Види осіб

- Публічного права

- Пртиватного права

Ознаки юридичної особи:

- Організаційна єдність

- Майнова відокремленість

- Можливість виступати у цивільному обороті від власного імені (рахунок, найменування, печатка, адреса)

- Здатність бути відповідачем або позивачем у господарському або третейському суді

- Засновники юридичної особи

- Установчий документ

Правосубєктність ю.о.

- Загальна

- Спеціальна (у межах галузі)

- Галузева (лише в якійсь галузі)

Підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Представництво – не є ю.о., діє від імені та за дорученням юридичної особи, що його створює. Підлягає реєстрації у міністерстві економічного розвитку

Джерела діяльності ю.о. України за кордоном

- Законодавство україни

- Установчі документи

- Законодавство іноземної країни

- Міжнародні угоди

- Звичаї

Філія - це структурно відокремлена частина юридичної особи, місце розташування якої знаходиться поза органів управління юридичної особи. Філії займаються тією ж діяльністю, що й основна юридична особа, вони мають свої органи управління, які призначаються юридичною особою і здійснюють повноваження в межах наданих їм.

Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

ГК називає два види державних унітарних підприємств — комерційні та казенні. Відмінність між ними у тому, що державні комерційні підприємства володіють, користуються і розпоряджаються майном на основі права господарського відання, а казенні підприємства — на основі права оперативного управління.