6.Тлумачення, кваліфікація та “конфлікт кваліфікації” у мпп.

Тлумачення – з’ясування змісту норми права

Кваліфікація – надання юридичної оцінки норми права. Вона спрямована на встановлення мети норми права.

Окремо проводиться кваліфікація прив’язки та об’єму.

колізійні норми різних правових систем, навіть у випадку їх формулювання однаковою термінологією, криють у собі «приховані колізії», що породжують «конфлікт кваліфікацій», тобто неузгодженість принципів національного права. Так, поняття «доміцилію» має різний зміст у праві Великобританії та Франції. Правові наслідки кваліфікації цього поняття за правом різних держав є неоднаковими.

Теорія кваліфікацій.

- Автономна (незалежно від країни)

- Закону країни суду. Суд самостійно робить кваліфікацію норм. Швейцарія

- Кваліфікація так як би її провів суд в іншій країні.

В Україні при визначенні права, яке підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом. Якщо норми і поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України або відомі під іншою назвою або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення правом України, то при їх правовій кваліфікації також враховується право іноземної держави (ст. 7). При застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Суд або компетентний орган застосовує норми іншого законод, лише якщо його зобов’язує закон.

У нац. законод відс поняття, або одне і те саме поняття має різний зміст. Конкр випадок окремо шляхом встан змісту норм права іноз д-ви

7.Правовий статус фізичної особи в міжнародному приватному

Фізична особа, під якою в праві розуміють людину, за певних обставин може надати приватним правовідносинам міжнародного характеру та, як наслідок, перевести їх правове регулювання в площину МПрП.

Вирішального значення з огляду на колізійне регулювання правовідносин з її участю в такому випадку набувають, по-перше, мета і строк перебування фізичної особи на території відповідної держави під час виникнення питання про застосоване право та, по-друге, наявність у фізичної особи правового зв'язку з громадянством держави місця перебування чи імунітету  у цей момент. Залежно від цього фізична особа, перебуваючи на території певної країни, отримує різний правовий статус.

Правовий статус фізичної особи, яка перебуває у громадянстві відповідної держави і на її території, визначається нормами внутрішнього права цієї держави.

Країни континентальної системи права, які віддають перевагу національному (екстериторіальному) підходу в МПрП, особистий закон фізичної особи визначається за правом держави її громадянства (lex patriae) (Україна).

В країнах англо-американської системи права, які віддають перевагу територіальному підходу в МПрП, особистий закон фізичної особи визначається за правом місця проживання, доміцилію (lex domicilii).

В Україні встановлене ч.1 ст. 16 Закону про МПрП загальне правило lех patriae однак не відкидає можливості субсидіарного застосування в окремих ситуаціях закону місця проживання (перебування) фізичної особи.

Біженцем може стати як іноземний громадянин, так і особа без громадянства, змушена покинути державу свого громадянства, місце проживання чи місця перебування під тиском певних обставин. Місцем перебування, а отже, особистим законом біженця слід вважати право держави, яка надала біженцю притулок, офіційно визнавши його статус.

Визначальними категоріями щодо правового статусу осіб є правоздатність і дієздатність. Виникнення і припинення правоздатності та дієздатності фізичної особи визначається її особистим законом (lexpersonalis). Цим законом визначаються й підстави, а також правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності.

За загальним правилом, право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності визначається правом країни її реєстрації.

Цивільна правоздатність фізичної особи

Виникнення  і припинення цивільної правоздатності фізичної особи визначається її особистим законом.

Іноземці  та  особи  без   громадянства   мають   цивільну 
правоздатність  в  Україні  нарівні  з  громадянами України,  крім 
випадків,  передбачених  законом   або   міжнародними   договорами 
України.

Цивільна дієздатність фізичної особи

Цивільна   дієздатність  фізичної  особи  визначається  її особистим законом.  Цивільна  дієздатність  фізичної  особи  щодо правочинів та зобов'язань,  що виникають внаслідок завдання шкоди, може визначатися також правом держави  місця  вчинення  правочинів або виникнення зобов'язань у в'язку із завданням шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Підстави  та  правові  наслідки  визнання  фізичної  особи 
недієздатною  або  обмеження цивільної дієздатності фізичної особи 
регулюються особистим законом цієї особи.

 Особисті немайнові права в міжнародному приватному праві

У випадку порушення особистих немайнових прав та виникнення колізійного питання, їх захист здійснюється за правом держави, де мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про захист таких прав, якщо інше не передбачено законом.

Зокрема, права фізичної особи на ім'я, його використання та захист також визначаються її особистим законом (lexpatriae або lex domicilii). Зазначений підхід встановлено в Моделі Цивільного кодексу для країн СНД, законодавстві Австрії, Німеччини, України, Швейцарії та ін.