30.Правове регулювання іноземного інвестування

Іноземні інвестиції – це грошові кошти, цінні папери, майно та майнові права, результати інтелектуальної діяльності, інші цінності, передбачені чинним законодавством, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності, які не заборонені законом, з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Огляд та узагальнення літературних джерел дозволяють певним способом класифікувати за певними ознаками.

1) Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формі:

- іноземної валюти;

- національної валюти

- будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;

- акцій, облігацій, інших цінних паперів

- грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань,

- будь-яких прав інтелектуальної власності,

- національні авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

- прав на здійснення господарської діяльності,

2) За шляхом вкладення іноземні інвестори можуть здійснювати інвестиції в таких формах:

- часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з національними юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

- створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;

- придбання, не забороненого національними законами, нерухомого чи рухомого майна, а також будинків, квартир, приміщень, обладнання, транспортних засоби та інших об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

- придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території держави -реціпієнта;

- придбання інших майнових прав;

- господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції;

3) Залежно від ступеня контролю над підприємством іноземні інвестиції поділяють на прямі та портфельні

- прямі інвестиції – інвестиції, що здійснюються юридичними або фізичними особами, які мають право участі в управлінні об’єктом інвестування;

- портфельні інвестиції – придбання акцій та паїв, що не дають інвестору можливості впливу на управління підприємством [8];

- інші інвестиції – надання кредитів різних видів (торгових, інвестиційних тощо), що не передбачають участі кредитора в управлінні

4) За джерелом вкладення іноземні інвестиції поділяються на:

- первинні, які вкладаються іноземним інвестором в об’єкти інвестування приймаючої країни вперше;

- реінвестиції (активи, отримані іноземним інвестором у результаті господарчої діяльності на території приймаючої країни у вигляді доходів і спрямовані на розширення виробництва .

Джерела

Господарський кодекс України;

Митний кодекс України

"Про захист іноземних інвестицій на Україні" 1991- вперше закріпив такі гарантії захисту прав іноземних інвесторів, як:

а) заборона державним органам застосовувати примусове вилучення іноземних інвестицій (крім випадків стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій, що може здійснюватися за рішенням Кабінету Міністрів України і за умови адекватної та ефективної компенсації іноземному інвесторові втрат від такого заходу);

б) гарантування іноземним інвесторам перерахування за кордон отриманих ними на законних підставах прибутків та інших сум (у національній валюті України або іноземній валюті);

"Про режим іноземного інвестування" 1996, що визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України

"Про зовнішньоекономічну діяльність" 1991

Постанова Кабінету Міністрів України: Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання 2013