Питання №4. «Методи і засоби забезпечення інформаційної безпеки»

Забезпечення інформаційної безпеки — сукупність заходів, призначених для досягнення стану захищеності потреб особис­тостей, суспільства і держави в інформації.

Держава здійснює свої заходи через відповідні органи, а гро­мадяни, громадські організації і об'єднання, що мають відповідні повноваження, — згідно із законодавством. В

Специфічними принципами забезпечення інформаційної безпеки є:

• Превентивний(попереджувальний) характер проведення її заходів щодо заходів інших видів безпеки;

• Адекватна поінформованість об'єктів безпеки, в тому числі міжнародних.

Державна система забезпечення інформаційної безпеки держави являє собою ор­ганізаційне об'єднання державних органів, а також сил та засобів інформаційної безпеки, що виконують свої функції на основі за­кону під контролем і захистом судової влади.

Основними завданнями такої системи є виявлення і прогнозування дестабілізуючих факторів та інформаційних загроз, здійснення комплексу оперативних і довготривалих заходів з їхнього попередження і усунення, створення і підтримання в готовності сил та засобів забезпечення інформаційної безпеки.

Органи (служби) інформаційної безпеки можуть створюва­тися (на законодавчих засадах) і в недержавних структурах для захисту своїх потреб у забезпеченні необхідною інформацією.

Найважливіша вимога до обґрунтування способів, форм і механізмів їхньої реалізації полягає в абсолютному верховенс­тві права у будь-якій, в тому числі політичній, діяльності.

Отже, існує три форми забезпечення інформаційної безпеки держави:

1) Інформаційний патронат (захисник) є формою забезпечення інформаційної безпеки фізичних і юридичних осіб із боку держави. Він припускає забезпечення органів управління відомостями про дестабілізуючі фактори і загрози стану поінформованості фізичних і юридичних осіб і власне інформаційний захист (досягається шляхом внесення законопроектів, здійснення судового захисту, проведення оперативних заходів силами і засобами інформаційної безпеки).

2) Інформаційна кооперація (співробітничаю) – форма забезпечення інформаційної безпеки між рівноправними суб'єктами інформаційного процесу (фізичними, юридичними, міжнародними), яка включає сукупність їхніх взаємоузгоджених дій, спрямованих на одержання відомостей про дестабілізуючі фактори, дестабілізуючі та інформаційні загрози і захист від них доступними законними способами і засобами (судовий захист, адміністративний захист, автономний захист).

Це характерно і для громадських об'єднань, організацій (під­приємств).

3) Інформаційне протиборство – здійснюється між різноманітними видами соціальних суб'єктів (особистостей, суспільств, держав, наднаціональних утворень), проте цілий ряд таких конфліктних взаємодій має певні відносно стійкі ознаки, які в їхній сукупності утворюють окремі форми:

1. інформаційна війна,

2. інформаційний тероризм,

3. інформаційна злочинність,

4. забезпечення інформаційної безпеки (пасивне – реагування на вже наявні загрози та активне – завчасне виявлення та попередження загроз).