5. Співвідношення податку, збору, мита.

Поняття та ознаки податку:

Податок це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачених законодавством.

Ознаки:

-- стягується на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством передбачено пільги щодо даного податку;

-- має односторонній характер встановлення. Оскільки податок стягується з метою покриття суспільних потреб, які в основному відокремлено від індивідуальних потреб конкретного платника податку, то він є індивідуально безпо-воротний.

-- на відміну від інших обов'язкових платежів, може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

-- виступає як індивідуальна безоплатність і виражається в тому, що при його стягненні держава не бере на себе обо-в'язків з надання кожному окремому платникові певного еквівалента, що дорівнює їхньому платежу.

Поняття та ознаки збору:

Збір -- це платежі, які стягується з платника державними органами за надання права брати участь або використовувати як матеріальні, так і нематеріальні об'єкти. Наприклад, право брати участь у бігах на іподромах, користуватись автомобільними дорогами тощо.

Ознаки: Законодавство не дає чіткого розмежування понять податок, збір.

Поняття та ознаки мита:

Мито — непрямий податок, різновид митних платежів, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.

Спільні та відмінні риси податку, збору та мита.

Податки, мита, збори мають спільні ознаки, зокрема:

1. Обов’язковість сплати податків і зборів у відповідні бюджети й фонди.

2. Чітке надходження їх до бюджетів і фондів, за якими вони закріплені.

3. Стягування їх на основі законодавчо закріпленої форми і порядку надходження.

4. Примусовий характер стягнення.

5. Здійснення контролю єдиними податковими органами.

6. Безеквівалентний характер платежів.

Мито і збір відрізняються від податків:

1. Значенням. Податкові платежі забезпечують близько 80% надходжень у дохідну частину бюджету, інші види відрахувань— менше.

2. Метою. Податки мають задовольняти потреби держави, а мито, збір -певні потреби чи витрати установ.

3. Обставинами. Податки є безумовними платежами, а мито, збір сплачуються у зв’язку з послугою, наданою платникові державною установою, що реалізує державно-владні повноваження.

4. Характером обов’язку. Сплата податку пов’язана з чітко вираженим обов’язком платника; мито і збір характеризуються певною добровільністю його дій і іноді не регулюються відносинами імперативного характеру.

5. Періодичністю. Збори, платежі, мито часто є разовими, і сплата їх здійснюється без визначеної системи; податки характеризуються певною періодичністю.

Отже, збори і мита, на відміну від загальних податкових платежів, мають індивідуальний характер, їм завжди властиві спеціальна мета і спеціальні інтереси.

6. Елементи юридичного складу податку.

В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи податків, такі, як : суб’єкт, об’єкт, ставка, одиниця оподаткування, база оподаткування, джерело сплати і квота.

Суб’єкт або платник податку – це та фізична чи юридична особа, яка безпосередньо його сплачує.

Об’єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковується: які операції, які товари, які доходи, яка власність, тощо.

Одиниця оподаткування – це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об’єкта.

База оподаткування – це розмір об”єкта оподаткування в грошовому чи фізичному вимірі.

Ставка – це розмір податку на одиницю оподаткування. В залежності від обсягу оподатковуваних операцій ставки можуть бути універсальні (єдині) або диференційовані.

Джерело сплати – це доход платника, з якого він сплачує податок. Джерело сплати може співпадати з об”єктом оподаткування або не співпадати.

Квота – це частка податку в доходах платника. В практиці оподаткування податкові квоти не встановлюються, а лише використовуються для аналізу характеристик рівня оподаткування.

Обов’язкові та необов’язкові елементи податку:

1. Основні елементи — визначають фундаментальні, сутнісні характеристики податку, що формують основне уявлення про зміст податкового механізму. До основних елементів правового механізму податку і збору належать:а) платник податку чи збору;б) об'єкт оподаткування;в) ставка податку чи збору.

2. Додаткові елементи — деталізують специфіку конкретного платежу, створюють завершену й повну систему податкового механізму,до додаткових елементів правового механізму податку належать:а) податкові пільги;б) предмет, база, одиниця оподаткування;в) джерело сплати податку;г) методи, терміни та способи сплати податку;ґ) особливості податкового режиму;д) бюджет чи фонд надходження податку (збору);е) особливості податкової звітності.

Зміст та значення елементів податку.

Елементи податків конкретизують економічний зміст механізму оподаткування та сприяють пізнанню природи та суті функціонуван­ня податків у суспільстві.

7. Платники податків, податкові агенти, податкові представники.

Суб'єкт податкових правовідносин—це реальний учасник податкових правовідносин. Суб'єкти податкових правовідносин наділені правосуб'єктністю, передбачену нормами податкового права.

Види платників податків.

1) держава (в особі органів влади, що встановлюють і регулюють механізм оподаткування);

2) податкові органи;

3) платники податків;

4) фінансові установи, через які здійснюються перерахування податків до бюджетів та державних цільових фондів;

5) інші суб'єкти податкових правовідносин.

Права та обов’язки платників податків.

Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати зберігання у терміни, встановлені законами:

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів

3) сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень

Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) мають право:

1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування в порядку, встановленому законами України;

2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами:

3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб.

В окремих випадках між державою та платником перебуває уповноважена особа - податковий агент, тобто особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету або державного цільового фонду від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм закону. Платник може реалізовувати свої обов'язки зі сплати податку безпосередньо або через представника — особу, яка виконує юридичні дії від імені платника податку в межах повноважень, які пов'язані із сплатою податків, у результаті чого виникають, змінюються або припиняються права і обов'язки платника податків. Представник може діяти як в силу вимог чинного законодавства, так і на підставі установчих документів або договору доручення.

Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.