3. Поняття податкової системи. Види податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що справляються в Україні.

Податкова система - це об'єктивно зумовлена внутрішня організація податкового права, яка представлена сукупністю норм податкового права, що узгоджені й згруповані в Інститути податкового права. Всі норми й Інститути податкового права утворюють Загальну та Особливу частину податкового права.

Особливості податкової системи України:

Податкова система України включає три основних підсистеми:

• підсистема оподаткування юридичних осіб;

• підсистема оподаткування фізичних осіб;

• збори в державні цільові фонди.

Згідно з чинним законодавством податкові платежі поділяються на дві групи:

• загальнодержавні податки і збори;

• місцеві податки і збори.

Обовязкові платежі це:

1) податок — узаконена форма відчуження власності юридичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня на принципах обов'язковості, безповоротності, індивідуальної безоплатності;

2) збори — платежі, які стягуються з платника державними органами за надання права брати участь або використовувати як матеріальні, так і нематеріальні об'єкти

3) мито — платежі, що стягуються з юридичних та фізичних осіб за здійснення спеціально уповноваженими органами дії, за видачу документів, що мають юридичне значення.

Класифікація:

1. Залежно від компетенції органа , що вводить дія податкового платежу на відповідній території, податки й збори діляться на :

а) загальнодержавні — податки й збори, установлювані вищим органом державної влади , що вводять у дію винятково законами й діючі на всій території держави;

б) регіональні — податки й збори, перелік яких встановлюється вищим органом державної влади , що діють на території відповідного регіону;

в) місцеві — податки й збори, перелік яких встановлюється вищим органом державної влади ; уводяться в дію актами представницьких органів місцевого самоврядування й діють на території відповідних територіальних громад.

2. Залежно від каналу надходження класифікація податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей побудови бюджетної системи. Податкові платежі надходять у різні види бюджетів, на підставі чого їх можна розділити на закріплені й регулюючі.

3. Залежно від персоніфікації зобов'язаної особи (платника податків) всі податки й збори можна розділити на:

а) податки з юридичних осіб — (на  прибуток і т.д.);

б) податки з фізичних осіб — (податок на доходи фізичних осіб і т.д.);

в) податки, що припускають змішаного платника, — (податок із власників транс портних засобів, земельні податки й т.д.).

4. Залежно від форми обкладання:

а) прямі — податки, які знімаються в процесі придбання й акумуляції матеріальних благ.

б) непрямі (на споживання) — податки, які стягуються у процесі реалізації матеріальних благ.

5. Залежно від способу стягнення податки й збори можуть бути розмежовані на дві групи :

а) часткові ( кількісні ) — платежі, що встановлюють розмір податку для кожного платника окремо

б) розкладкові — податки, що нараховують на цілу корпора цію платників, які самостійно здійснюють межі остаточного розподіл податкового тягаря.

6. Залежно від характеру використання податки й збори можуть бути розділені на платежі:

а) загального призначення

б) цільові податки — податки, зачислювані в позабюджетні фонди й призначені для цільового використання. 

7. За періодичністю їхнього стягнення:

а) разові — податки, що сплачують один раз протягом певного часу при здійсненні певних дій.

б) систематичні ( регулярні ) — податки, що стягують через певні проміжки часу й протягом всього періоду володіння або діяльності платника.

4. За ПКУ Податок це - обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

За змістом податки відображають фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавних централізованих фондів грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

Суть податків як економічної категорії проявляється в функціях, які вони виконують: фіскальна, регулююча і розподільча.

• Фіскальна функція оподатковування — основна функція оподатковування. Це збір податків на користь держави. Завдяки даній функції реалізується головне призначення податків: формування й мобілізація фінансових ресурсів держави. Всі інші функції оподатковування — похідні від фіскальної.

• Розподільна (соціальна) функція оподатковування — полягає в перерозподілі суспільних доходів .

• Регулююча функція оподатковування — спрямована на вирішення за допомогою податкових механізмів тих або інших завдань економічної політики держави.

• Контрольна функція оподатковування — дозволяє державі відслідковувати своєчасність і повноту надходжень у бюджет коштів і зіставляти їхню величину фінансових ресурсів.

• Стимулююча функція оподатковування — спрямована на підтримку розвитку тих або інших економічних процесів. Вона реалізується через систему пільг і звільнень.

• Дестимулююча функція оподатковування — спрямована на встановлення через податковий тягар перешкод для розвитку яких-небудь економічних процесів.