Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pod .docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
93.31 Кб
Скачать

32. Зміни строку сплати податку: розстрочка, відстрочка

Строком сплати податку - це певний період наданий платнику для сплати податку. Він розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку у платника податку і завершується останнім днем строку, вказаним в ПК для кожного виду податку.

Зміна строку сплати податку допускається лише шляхом надання платнику податку відстрочення чи розстрочення суми податку. За інших умов жоден учасник податкових правовідносин, ні платник податку (чи особа, що його представляє), ні представник владного суб'єкта, не вправі змінювати строки сплати податку.

Порушення платником податку строків сплати є підставою для притягнення його до відповідальності та застосування санкцій, в порядку передбаченому в ПК:

- пеня;

- штраф.

Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув. До заяви додається економічне обґрунтування. Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків.

33.Строки давності та їх застосування у податкових правовідносинах.

Строк давності для визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків становить 1095 днів.

Перебіг стоку давності починається з дня:

- наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

- наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Грошовим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності .

- наступного за днем фактичного подання податкової декларації, якщо така декларація була надана пізніше граничного строку;

- подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації - щодо податкових зобов'язань за такою декларацією. Поняття та порядок подання уточнюючого розрахунку передбачені ст. 50 Кодексу.

Строк давності починає перебіг в залежності від того, яка з перелічений подій відбувається пізніше. Якщо контролюючий орган протягом строку давності не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Строк давності для погашення боргу становить 1095 днів. Перебіг строку давності починається з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг виникає наступного дня за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань. Після спливу строку давності податковий борг не підлягає стягненню.

Якщо податковий борг стягується на підставі рішення суду, строк давності для такого стягнення продовжується до повного погашення податкового боргу або визнання боргу безнадійним.

Встановлення порядку продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань віднесено до компетенції центральних контролюючих органів в межах їх компетенції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]