4.1. 5 Липня 1943 День перший. Оборона Черкаського.
Операція "Цитадель" - генеральний наступ Німецької армії на Східному фронті в 1943 р. - Мала на меті оточення військ Центрального ( К. К. Рокоссовський) і Воронезького ( Н. Ф. Ватутін) фронтів в районі міста Курськ шляхом зустрічних ударів з півночі і півдня під основу курського виступу, а також розгром радянських оперативних і стратегічних резервів схід основного напряму головного удару (в тому числі і в районі ст. Прохорівка). Основний удар з південного напрямку наносився силами 4-ї танкової армії (командувач - Герман Гот, 48 ТК і 2 тк СС) за підтримки армійської групи "Кемпф" (В. Кемпф).
На початковій стадії настання 48-й танковий корпус (кім.: О. фон Кнобельсдорф, нач. штабу: Ф. фон Меллентин, 527 танків, 147 САУ), який був найбільш сильним з'єднання 4 танкової армії, в складі: 3 і 11 танкових дивізій, механізованої (танково-гренадерської) дивізії "Велика Німеччина", 10 танкової бригади і 911 відділення. дивізіону штурмових гармат, за підтримки 332 і 167 піхотних дивізій, мав завданням прорив першої, другої і третьої ліній оборони частин Воронезького фронту з району Герцовка - Бутово в напрямку Черкаське - Яковлево - Обоянь. При цьому передбачалося, що в районі Яковлево 48 ТК з'єднається з частинами 2 тд СС (оточивши тим самим частини 52 гв.сд і 67 гв.сд), проведе зміну частин 2 тд СС, після чого частини дивізії СС передбачалося використовувати проти оперативних резервів Червоної Армії в районі ст. Прохорівка, а 48 тк повинен був продовжити дії на основному напрямку Обоянь - Курськ.
Для виконання поставленого завдання частинам 48 ТК у перший день наступу (день "Х") було потрібно зламати оборону 6 гв. А (генерал-лейтенант І. М. Чистяков) на ділянці стику 71 гв.сд (полковник І. П. Сиваков) і 67 гв.сд (полковник А. І. баксів), захопити велике село Черкаське і здійснити прорив бронетанковими частинами в напрямку села Яковлево. Планом настання 48 ТК визначалося, що село Черкаське повинно було бути захоплене до 10:00 5 липня. А вже 6 липня частини 48 ТК. повинні були досягти міста Обоянь.
Однак у результаті дій радянських частин і з'єднань, виявлених ними мужності і стійкості, а також завчасно проведеної ними підготовці оборонних рубежів, на даному напрямку плани вермахту були "істотно скориговані" - 48 тк не дійшов до Обояні.
Чинниками, що визначили недозволено повільний темп просування 48 ТК у перший день наступу стали хороша інженерна підготовка місцевості радянськими частинами (починаючи від протитанкових ровів практично на всьому протязі оборони і закінчуючи радіокерованими мінними полями), вогонь дивізійної артилерії, гвардійських мінометів і дії штурмової авіації по скопившимся перед інженерними загородженнями танкам противника, грамотне розташування протитанкових опорних пунктів (№ 6 південніше Коровіна в смузі 71 гв.сд, № 7 на південний захід від Черкаського і № 8 на південний схід від Черкаського у смузі 67 гв.сд ), швидке перестроювання бойових порядків батальйонів 196 гв.сп (полковник В. І. Бажанов) на напрямку головного удару противника південніше Черкаського, своєчасний маневр дивізійним (245 отп, 1440 сап) і армійським (493 іптап, а також 27 оіптабр полковника Н. Д. Чеволи) протитанковим резервом, щодо вдалі контратаки у фланг вклинившимся частинам 3 тд і 11 тд із залученням сил 245 отп (підполковник М. К. Акопов, 39 танків M3) і 1440 сап (підполковник Шапшінскій, 8 СУ-76 і 12 СУ-122), а також не до кінця пригнічений опір залишків бойової охорони в південній частині села Бутово (3 бат. 199 гв.сп, капітан В. Л. Вахідов) і в районі робочих бараків на південний захід від с. Коровін, які були вихідними позиціями для настання 48 ТК (захоплення даних вихідних позицій планувалося провести спеціально виділеними силами 11 тд і 332 пд до кінця дня 4 липня, тобто в день "Х-1", однак опір бойової охорони так і не було повністю придушене до світанку 5 липня). Всі перераховані вище фактори вплинули як на швидкість зосередження частин на вихідних позиціях перед основною атакою, так і на їх просування в ході самого наступу.
Кулеметний розрахунок веде вогонь по наступаючим німецьким частинам
Також на темпі наступу корпусу позначилися недоробки німецького командування при плануванні операції і погано відпрацьований взаємодія танкових і піхотних частин. Зокрема дивізія "Велика Німеччина" (В. Хейерляйн, 129 танків (з них 15 танків Pz.VI), 73 САУ) і приданная їй 10 ТБР (К. Декер, 192 бойових і 8 командирських танків Pz.V) в сформованих умовах бою виявилися неповороткими і незбалансованими сполуками. В результаті всю першу половину дня основна маса танків була скупчена в вузьких "коридорах" перед інженерними загородженнями (особливо великі труднощі викликало подолання заболоченого протитанкового рову захід Черкаського), потрапила під комбінований удар радянської авіації (2-я ВА) і артилерії - з ПТОП № 6 і № 7, 138 гв.ап (підполковник М. І. Кірдянов) і двох полків 33 отпабр (полковник Штейн), зазнала втрат (особливо в офіцерському складі), і не змогла розвернутися відповідно до графіка наступу на танкодоступной місцевості на рубежі Коровін - Черкаське для подальшого удару в напрямку північних околиць Черкаського. При цьому, подолав протитанкові загородження піхотним частинам в першій половині дня доводилося покладатися в основному на власні вогневі засоби. Так, наприклад, що знаходилася на вістрі удару дивізії "ВГ" бойова група 3-го батальйону полку фузілерского в момент першої атаки виявилася взагалі без танкової підтримки і понесла відчутних втрат. Володіючи величезними бронетанковими силами, дивізія "ВГ" довгий час фактично не могла ввести їх в бій.
Результатом утворилися затори на маршрутах висування також стало несвоєчасно проведене зосередження артилерійських частин 48 танкового корпусу на вогневих позиціях, що позначилося на результатах артпідготовки перед початком атаки.
Необхідно відзначити, що командир 48 ТК став заручником ряду помилкових рішень вищого начальства. Особливо негативно позначилася відсутність у Кнобельсдорф оперативного резерву - все дивізії корпусу були введені в бій практично одночасно вранці 5 липня 1943 р., після чого надовго були втягнуті в активні бойові дії.
Розвитку настання 48 ТК днем 5 липня в найбільшою мірою сприяли: активні дії Саперно-штурмових підрозділів, підтримка авіації (більше 830 літако-вильотів) і переважна кількісну перевагу в бронетехніці. Також необхідно відзначити ініціативні дії частин 11 тд (І. Міклі) і 911 відділення. дивізіону штурмових гармат (подолання смуги інженерних загороджень і вихід до східних околиць Черкаського механізованої групою піхоти і саперів за підтримки штурмових гармат).
Важливим фактором успіху німецьких танкових частин з'явився стався до літа 1943 р. якісний стрибок у бойових характеристиках німецької бронетехніки. Вже в ході першого дня оборонної операції на Курській дузі проявилася недостатня потужність протитанкових засобів, що знаходяться на озброєнні радянських частин, при боротьбі як з новими німецькими танками Pz.V і Pz.VI, так і з модернізованими танками старіших марок (близько половини радянських іптап були озброєні 45-мм гарматами, потужність 76-мм радянських польових і американських танкових знарядь дозволяла ефективно знищувати сучасні або модернізовані танки противника на дистанціях удвічі-втричі менших ефективної дальності вогню останніх, важкі танкові і самохідні частини на той момент практично відсутні не тільки в загальновійськовий 6 гв. А, а й у займала позаду неї другий рубіж оборони 1 танкової армії М. Є. Катукова).
Тільки після подолання у другій половині дня основною масою танків протитанкових загороджень південніше Черкаського, відбивши ряд контратак радянських частин, підрозділи дивізії "ВГ" та 11 тд змогли зачепитися за південно-східні і південно-західні окраїни села, після чого бої перейшли в фазу вуличних. Близько 21:00 комдив А. І. баксів віддав розпорядження про виведення частин 196 гв.сп на нові позиції на північ і північний схід від Черкаського, а також до центру села. При відході частинами 196 гв.сп проводилася установка мінних полів. Близько 21:20 бойова група гренадерів дивізії "ВГ" за підтримки "Пантер" 10 ТБР увірвалася в хутір Ярки (на північ від Черкаського). Трохи пізніше 3 тд вермахту вдалося захопити хутір Червоний Починок (на північ Коровін). Таким чином, результатом дня для 48 тк вермахту стало вклинювання в першу смугу оборони 6 гв. А на 6 км, що фактично можна визнати невдачею, особливо на тлі результатів досягнутих до вечора 5 липня військами 2 танкового корпусу СС (що діяв на схід паралельно 48 ТК), менш насиченого бронетанковою технікою, який зумів прорвати перший рубіж оборони 6 гв. А.
Організований опір в селі Черкаське було придушене близько опівночі 5 липня. Однак, встановити повний контроль над селом німецькі частини змогли тільки до ранку 6 липня, тобто коли за планом наступу корпус вже мав підходити до Обояні.
Таким чином, 71 гв.сд і 67 гв.сд, не володіючи великими танковими сполуками (в їх розпорядженні були лише 39 американських танків M3 різних модифікацій і 20 САУ з склала 245 отп і 1440 сап) близько доби утримували в районі сіл Коровін та Черкаське п'ять дивізій противника (з них три - танкові). У битві 5 липня 1943 р. в районі Черкаського особливо відзначилися бійці і командири 196 і 199 гв. стрілецьких полків 67 гв. дивізії. Грамотні і воістину героїчні дії бійців і командирів 71 гв.сд і 67 гв.сд, дозволили командуванню 6 гв. А своєчасно підтягти армійські резерви до місця вклинювання частин 48 ТК на стику 71 гв.сд і 67 гв.сд і не допустити на даній ділянці спільного розвалу оборони радянських військ в наступні дні оборонної операції.
У результаті вищеописаних бойових дій село Черкаське фактично перестало існувати (за післявоєнними свідченнями очевидців, являло собою "місячний пейзаж").
Героїчна оборона села Черкаське 5 липня 1943 р. - Один з найбільш вдалих для радянських військ моментів Курської битви - на жаль, є одним з незаслужено забутих епізодів Великої Вітчизняної війни [17].