130. Визначте причини виникнення ризиків при інвестиційному кредитуванні.

Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу – це ризик при інвестиційному кредитуванні який може бути визначеним як невпевненість кредитора у спроможності боржника виконати свої зобов’язання за умовами кредитної угоди. Можливість такого ризику виникає через:

-помилки самого банку під час розгляду кредитної заявки, розробки умов кредитної угоди,

-неефективну роботу клієнта, що отримав інвестиційну позичку,

-неефективність інвестиційного проекту, під який надається кредит,

-нездатність банку створити адекватний грошовий потік у зв’язку з непередбаченими змінами в діловому, економічному або політичному оточенні позичальника,

-невпевненість у майбутній вартості та якості (ліквідності чи можливості продажу на ринку) застави під кредит,

-кризу в діловій репутації позичальника.

Серед причин виникнення цих ризиків, що залежать від самого банку, слід відзначити:

-ліберальне ставлення до позичальника під час розгляду заявки на кредит,

-неякісна оцінка кредитоспроможності позичальника,

-погане структурування позички,

-помилки в оцінці забезпечення позички,

-неповне відображення в кредитній угоді умов, що забезпечують інтереси банку,

-відсутність контролю за позичальником у період повернення позички та ін.

Також можуть впливати на ризики фактори, які не залежать від банку та позичальника:

1.погіршення економічної коньюктури,

2.зміна політичної обстановки, законодавства та ін.

130. Охарактеризуйте процедуру управління кредитними ризиками при інвестиційному кредитуванні.

Управління кредитним ризиком при інвестиційному кредитуванні включає в себе такі пункти:

Оцінка кредитних ризиків

Оцінка фінансової інформації

Захист від втрат при невиконанні зобов’язань

Аналіз якості кредиту

Спостереження за кредитом

Розробка стратегії «порятунку» кредиту.

Оцінка кредит.ризиків. Кредит.ризик – це функція параметрів позички та позичальника.Оцінка кредитної пропозиції, представленої потенційним позичальником, є оцінкою різних видів можливого ризику, які виникають під час надання бажаного бля банку, що кредитує. Така оцінка має проводитися за 5ма критеріями(репутація, можливості позичальника на одержання коштів за всіма своїми операціями, капітал(оцінка бази капіталу позичальника),умови(оцінка поточного стану та розвитку місцевої економіки)).

Оцінка фінансової інформацій. На основі попереднього аналізу працівник банку приймає рішення про продовження розгляду заявки на кредит,для цього він має оцінити фінансову інформацію позичальника:

-фінансову звітність підприємства за різний період,

-залежно від виду кредиту, його суми та строків – детальну структуру запасів, розшифрування дебіторської та кредитор.заборгованості

-у випадку великого довгострокового кредиту- бізнес-план, де буде показано, як надходження від позички відбуватимуться на майбутньому фінансовому стані підприємства.

Захист від втрат у разі невиконання зобов’язань. Для захисту від непередбачених витрат за кредитними операціями банк вимушений вимагати від позичальників забезпечення кредиту.Забезпечення заставою не гарантує погашення кредиту, тому банк повинен ретельно оцінити ринкову вартість забезпечення.Найчастіше вартість забезпечення вища,ніж сума кредиту, бо вона повинна покривати не тільки ризик від того, що лаквідаційна вартість забезпечення може виявитися меншою від оцінювальної, а й відшкодовувати % платежі.

Аналіз якості кредиту. Система рейтингу кредиту за критерієм якості є важливим інструментом систематичної оцінки ступеня кредитного ризику, пов’язаного з непогашеними інвестиційними кредитами банку.Використання системи рейтингу допомагає визначити дохідність кредиту у зв’язку з ризиком. Банки найчастіше складають власні рейтинги кредиту за якістю, проте основною для них є класифікація за ступенем ризику яка є в положенні НБУ Про порядок формування резерву для відшкодування можливих втрат.

Система спостереження за кредитами. Після надання кредиту банки повинні відстежувати фінансовий стан позичальників та виконання всіх умов кредитного договору, щоб виявити проблеми позичальника з погашенням кредиту на ранніх стадіях.Це забезпечить банку максимальну ефективність коригуючи дій щодо запобігання та зменшення збитків.У процесі спостереження банк зобов’язаний аналізувати фін.стан та тенденції розвитку клієнта , його минулі та майбутні можливості щодо обслуговування боргу, а також дохідність його операцій.

Стратегія порятунку кредиту.За якою банк має вжити економічних та юридичних заходів щоб повернути свої кошти назад з %.