127. Визначте роль єврооблігацій у залученні іноземних інвестицій.

Єврооблігації –ЦП,які домінують у валюті,відмінної від валюти країни-емітента,що розміщені за допомогою синдикату андерайтерів серед іноз.інвесторів;передумовою для виходу на ринок єврооблігацій є отримання кред.рейтингу 1-го з всесвіт.визнаних рейтингових агентств.Існує дві схеми розміщення єврооблігацій на ринку(в Укр.):

1)безпосередньо емітентом – передбачає обмеження щодо прямої емісії єврооблігацій в Україні, а саме: облігації укр.емітента можуть розміщуватись та обертатись за межами України у випадку, якщо їх статутний фонд = 5 млн.грн.; ціна, за якою емітенти мають право розміщувати облігації за кордоном повинне бути не менше номінальної та менше за ціни, що склались на фондовому ринку України; для отримання дозволу за межами україни розміщувати єврооблігації емітенти мають спочатку зареєструвати єврооблігації в ДКЦПФР і лише після реєстрації та отримання дозволу має право їх розмістити.

2)опосередкована схема: характерною рисою цієї схеми є те, що власники єврооблігації мають обмежене право вимоги до емітента, тоді як дійсну відповідальність за виплату за облігаціями несе позичальник-емітент дефакта. Як правило, опосередковані схеми мають переваги в оподаткуванні бо спеціальною структурою зазвичай виступає дочірня компанія, що створюється в першій із юрисдикцій, в якій емітент звільняється від обов’язку утримавати податок із доходів. Відповідно саме дочірня компанія виступає емітентом єврооблігації та здійснює усі виплати інвесторам без будь-яких відрахувань. Для цього треба мати індивідуальну ліцензію НБУ на вивезення валютних цінностей за кордон. Замість спец.корпоративної структури посередником є іноземний банк, який виступає емітентом так званих облігацій участі у кредиті, що розміщені серед інвесторів. Кошти, одержані банком у результаті розміщення надаються в кредит компанії, в інтересах якої здійснюється опосередкована схема. Цей спосіб використовує київстар та КМДА.

137.Охарактеризуйте заходи щодо зниження ризиків при інвестиційному кредитуванні.

Залежно від виду проекту, його належності до того чи іншого типу розробляється система заходів протидії ризикам:

— розподіл ризику між учасниками проекту;

— заставні операції та гарантування;

— страхування (хеджування);

— лімітування;

— екаунтинг та ін.

Розподіл ргізику між учасниками проекту — такий захист дає можливість засновникам проекту переносити частину своїх ризи­ків на інших учасників проекту.

Позички під заставу — це позички, забезпечені з боку позичаль­ника заставними активами. Застава — це один із найдавніших засо­бів забезпечення позичок. Але якщо у минулі роки заставні фізичні активи переходили у володіння кредитора, то тепер вони, як прави­ло, залишаються у використанні позичальника, а кредитору відповід­но до контракту переходять (поступаються) права володіння (цесія).Банк формуючи власний позичковий портфель має дуже вимогливо оцінювати якість застави, існують такі критерії:1.Вік активів, їх зношення, 2.можливість розташування закладених активів на рику 3.рівень позичкової маржі для кожного виду застави та ін..

Гарантований кредит видається під письмове зобов'язання третьої сторони сплатити борг у випадку відмови від його сплати позичальником. Оцінка ризиків гаранта та вимоги до якості гаран­тії такі самі, як і до застави.

Гарантії можуть бути таких видів:

— обмежена або необмежена, тобто гарантувати всю заборго­ваність або тільки її частину;

—забезпечена або незабезпечена, тобто із заставою або без неї;

— фізичних або юридичних осіб, тобто забезпечена власними або корпоративними активами.

Також хочеться сказати про страхування-найвагоміший захід щодо захисту інвестицій, так як вони зазнають вони зазнають різного роду ризиків. Саме тому вкладений капітал на тривалий срок обов’язково страхується.

Агентська діяльність — це діяльність від імені та за доручен­ням одного або кількох страхувальників (страхових компаній) з рекламування, консультування, пропонування страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладанням та виконанням договорів із страховою компанією. Ця діяльність здійснюється на підставі договорів про надання страхових агентських послуг (агентська угода).

Брокерська діяльність — це професійна підприємницька діяль­ність на користь страхувальника (цедента), метою якої є визначен­ня потреб останнього у страхових послугах і підготовка договорів страхування.

Сукупність заходів із страхування ризиків, зміни ціни товару , зміни % називається-хеджуванням.

Існує ще один засіб зниження ризиків — лімітування об'єктів інвестицій, розмірів кредитів, видатків, продажів тощо. Інвестор, як правило, обмежує розміри вкладень при капіталізації інвести­цій, перешкоджаючи цим створенню зайвих запасів матеріалів, конструкцій, обладнання.

Також існують спеціальні екаунтингові компанії, які збирають та аналізують різні види інформації: відомості про ринки, платоспроможність підприємства та інше.Ці відомості надаються у вигляді довідок.Екаутинг являє собою важливий захід зниження ступеня ризику.