40. Визначте роль угод при мінімізації ризиків інвестиційного кредитування.

Кредитна угода – це юридичний документ, що визначає взаємні зобов’язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з нагоди одержання останнім банківських позичок.

Правильно складений договір повинен захистити інтереси банку та представлених ним осіб шляхом установлення необхідних обмежень на дії позичальників, які можуть являти собою загрозу для повернення коштів банку. Оскільки інвестиційне кредитування являє собою досить ризикову операцію, тому процес повернення коштів повинен бути детально прописаний в кредитній угоді. Кредитна угода має містити обмежувальні умови: 1. Зобов’язальні – зоб-ть позич здійснювати певні заходи (підтверджувати страхові внески і т.д.) 2. Обмежувальні – обмежують позич щодо здійснення певних заходів без узгодження заходів (збільшення суми боргу, купівлі додаткового основного капіталу)

Також в останній час достатньої популярності, для мінімізації ризиків набуло хеджування. Хеджува́ння — засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угоди. Хеджування є формою страхування вартості товару або прибутку. Учасники угоди мають можливість застерегтись, знизити ступінь фінансового ризику, пов’язаного з можливою зміною кон’юнктури ринку, попиту чи рівня цін упродовж виконання умов угоди.

37. Охарактеризуйте основні методи оцінки заставного майна при інвестиційному кредитуванні.

На практиці виокремлюють три традиційні підходи до оцінки майна:

1) витратний (майновий) – визначає вартість об’єкта за сумою витрат на його створення та використання (метод прямого відтворення, метод заміщення);

2) порівняльний – визначає вартість на базі зіставлення з аналогами, що вже були об’єктами ринкових угод (метод прямої капіталізації; метод непрямої капіталізації (дисконтованих грошових потоків));

3) результатний (дохідний) – оцінює вартість об’єкта на засаді величини чистого потоку позитивних результатів від його використання (метод ринку капіталу; метод угод; метод галузевих коефіцієнтів).

Переваги методів:

- витратний (майновий) – 1) аналіз варіантів найліпшого та найефективнішого використання земельної ділянки; 2) техніко-економічний аналіз можливостей нового будівництва та різного роду покращень; 3) остаточне збалансування величини ринкової вартості підприємства з його можливостями та кожним зі структурних елементів; 4) оцінка об’єктів загальнодержавного чи унікального характеру; 5) оцінка капіталу за умови малоактивного та нерозвинутого ринку капіталу, нерухомості, землі тощо;

- порівняльний (ринковий) – 1) Орієнтація на поточні фактичні ціни та умови діяльності дає змогу уникнути розбіжності між розрахунковою величиною вартості та її ринковим еквівалентом; 2) достовірна фактична інформація підвищує точність аналітичних розрахунків та відображення специфіки об’єкта оцінки, урахувавши фактично досягнуті фінансово-економічні результати; 3) дає змогу врахувати не тільки внутрішні особливості об’єкта, а й ринкову ситуацію у цілому (співвідношення попиту та пропонування, ціни на супутні товари тощо)

- дохідний (результатний) – 1) урахування перспектив діяльності та розвитку підприємства як цілісного земельно-майнового та соціально-організаційного комплексу, виходячи з колишнього досвіду, досягнутих результатів та сформованих ринкових умов; 2) можливість урахування специфіки ринкових умов для певного об’єкта за допомогою правильного визначення рівня дисконту чи коефіцієнта капіталізації.

Недоліки методів:

- витратний (майновий) – 1) використання «колишньої» господарської інформації потребує їх приведення до одного часового періоду, механізм розрахунків у цьому аспекті не можна назвати досконалим; 2) ігнорування перспектив розвитку підприємства та ринкового середовища; 3) повністю випадають із кола досліджень індивідуальні можливості ефективного використання об’єкту;

- порівняльний (ринковий) – 1) потребує існування розвинутого, цивілізованого та прозорого ринку об’єктів оцінки; 2) неможливість оцінки унікальних за браком аналогів для порівняння; 3) ігнорування перспектив розвитку підприємств у майбутньому; 4) значні витрати часу та ресурсів на збирання та опрацювання великого масиву інформації як про об’єкт оцінки, так і його аналогів; 5) необхідність використання складних розрахункових процедур для встановлення адекватних поправок проти аналога, що не завжди можливо (навіть з причин недостатності кваліфікаційного рівня аналітика)

- дохідний (результатний) – 1) в аналітичних розрахунках використовується прогнозна (імовірнісна), а не фактична господарська інформація; 2) аналітичні процедури формування ставок дисконтування та капіталізації мають надто суб’єктивний характер; 3) неможливість досягнення абсолютно точних результатів через тривалість періоду оцінки та нестабільність реальних процесів припливу та відпливу капіталу

41. Охарактеризуйте зміст оцінки якості застави підприємств-юридичних осіб при банківському інвестиційному кредитуванні.

Рейтинадійності	Пок-тя боргових зобов вартістю застави,%	Ліквідність застави	Здатність б-у здійснювати контроль за застав	Бальна оцінка рейтингу
І	140 і більш	Легко реалізується	Повністю під контролем б-ку	5
II	140	Ціна може коливатися, можливі труд­нощі з реалізац	Під контролем банку	4
ІІІ	Менше 100	Ціна може коливатися,можливі труд­нощі з реалізац	Є проблеми з контролем	3
IV	Менше 100	Ціна зменш проблеми з реалізац	Є проблеми з контролем	2
V	Менше 100	Ціна зменш	Контр відсут­н	1