31. Охарактеризуйте основні методи оцінки кредитоспроможності позичальників інвестиційного кредиту.

При оцінці кредитоспроможності підприємства використовується методи, що базуються на:

системі фінансових коефіцієнтів

аналізу грошових потоків

аналізу ділового ризику

Система фінансових коефіцієнтів

-платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);

-фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);

-Обсяг реалізації;

-Обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);

-склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);

-собівартість продукції (у динаміці);прибутки та збитки (у динаміці);

-рентабельність (у динаміці);

-кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів)

Оцінка кредитоспроможності позичальників на основі аналізу грошових потоків передбачає:

-визначення чистого сальдо різних надходжень і видатків клієнта за певний період, тобто зіставлення припливу (прибуток, амортизація, створення резервів майбутніх витрат, вивільнення коштів, зростання кредиторської заборгованості, збільшення інших пасивів, отримання нових позик, збільшення акціонерного капіталу) та відпливу (додаткові вкладення коштів, скорочення кредиторської заборгованості, зменшення інших пасивів, відплив акціонерного капіталу, фінансові витрати, погашення позик) коштів.

Для аналізу грошових потоків на підприємстві позичальникові беруться фінансові дані як мінімум за три роки. Кредитоспроможним вважається підприємство, яке має стійке перевищення припливу над відпливом коштів.

Оцінка ділового ризику позичальника

-ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості

-наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника

-ефективність управління позичальника

-професіоналізм керівництва та його ділова репутація

-надійність постачальників

-диверсифікованість постачальників

-сезонність поставок

-тривалість зберігання сировини і матеріалів (чи є вони такими, що псуються швидко)

-наявність складських приміщень і потреба в них

- порядок придбання сировини і матеріалів

-екологічні фактори

-мода на сировину і матеріали

-рівень цін (доступність для позичальника, загроза зростання), на цінності, що купуються та їх транспортування

-відповідність транспортування характеру товару

-введення обмежень на ввіз і вивіз імпортної сировини і матеріалів

Класифікація позичальників - юридичних осіб здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану:

Клас "А" - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями

Клас "Б" - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою

Клас "В" - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю

Клас "Г" - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року

Клас "Д" - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає