
- •1.Загальна характеристика харчових технологій. Проаналізувати проблеми, які стоять перед харчовими виробництвами.
- •2.Обгрунтувати мету і результати настоювання сусла із мезгою білих і червоних сортів винограду.
- •3.Проаналізувати процеси, які відбуваються під час визрівання вина.
- •1 .Основні закономірності харчових технологій. Проаналізувати кінетику технологічних процесів.
- •2.Проаналізувати ферментативні гідролітичні процеси в суслі до початку бродіння.
- •3.Обгрунтувати необхідність і способи сульфітації сусла та м'язги у виноробстві. Техніка безпеки під час сульфітації сусла та мезги.
- •1 .Гідрогенізація жирів. Умови проведення та мета процесу.
- •2.Будова і склад виноградного грона.
- •1 .Проаналізувати особливості виявлення дії законів фундаментальних наук у харчових технологіях.
- •2.Обгрунтувати вплив фенольних сполук на смак і забарвлення молодих і витриманих вин.
- •3.Проаналізувати роботу обладнання для освітлення сусла методом відстоювання періодичної га безперервної дії.
- •1 .Хімізм спиртового бродіння.
- •2.Проаналізувати характеристики та особливості складу білих, рожевих і червоних столових вин
- •3.Охорона навколишнього середовища на підприємствах харчової промисловості. Роль сарчових підприємств у поліпшенні економічної обстановки в Україні.
- •1 .Основні складові харчових продуктів. Ліпіди, будова ліпідів і їх перетворення при зберіганні і технологічній обробці.
- •2.Запропонувати схему обробки вин, схильних до мікробіальнихпомутнінь і захворювань. Збгрунтувати її.
- •1.Очищення і рафінація рідинних напівфабрикатів в харчових технологіях (відстоювання, фільтрація, центрифугування і сепарація, мембранні методи).
- •2.Проаналізувати дію пліснявих грибів на якість винограду і вина на прикладі Ботрітіс цінереа
- •3.Обгрунтувати технологію та обладнання і пристрої для освітлення вин методом оклеювання.
- •1.Технологія крохмалю. Сировина, що використовується у виробництві. Основні стадії іиробництва картопляного крохмалю, вимоги якості.
- •2.Проаналізувати процеси, які відбуваються при формуванні вина.
- •Хімічний склад винограду, його зміни в процесі визрівання.
- •2.Дати оцінку приготуванню червоних столових вин за класичною технологією.
- •3.Технологія хліба. Приготування тіста із пшеничного борошна. Стисла технологія виробництва.
- •Требования к качеству хлеба
- •1.Технологія крупи. Вимоги до якості зерна, що переробляється на крупу. Принципова схема виробництва круп.
- •2.Обгрунтувати можливі шляхи зниження кислотності вина (сусла) в залежності від складу кислот.
- •2.Технологія борошна. Принципова схема виробництва борошна. Асортимент борошна,що виробляється в Україні і його якість.
- •3.Обгрунтувати технологічні процеси обробки м'язги та сусла ферментними препаратами.
- •1 .Фізико-хімічні основи харчових технологій. Екстрагування у виробництві харчових продуктів на прикладі виробництва соняшникової олії.
- •2.Технологія крохмальної патоки, види патоки. Принципова схема виробництва патоки кислотним способом.
- •3.Проаналізувати способи і обладнання при спиртуванні вин різного типу.
- •1.Набухання високомолекулярних сполук. Драглі. Розчинність полімерів. Проаналізувати ці явища у харчових виробництвах.
- •2.Хімічні методи очищення рослинних жирів.
- •3.В в яких випадках застосовується грубе та тонке фільтрування у виноробній промисловості. Яке обладнання та матеріали призначені для цього? Дати екологічну оцінку матеріалів для фільтрування.
- •1.Ферменти у харчових виробництвах. Роль ферментів на прикладі виробництва хліба.
- •2.Обгрунтуйте роль кисню в окислювально-відновних процесах, що відбуваються на різних етапах одержання вина.
- •.Технологія цукру, сульфітація, очищення дифузійного соку, виділення цукру.
- •I сатурация
- •2.Проаналізувати вплив температури, кислотності, вмісту спирту на життєдіяльність дріжджів.
- •3.Дати оцінку обладнанню та лініям для приготування малоокислених вин.
- •1.Технологія борошняних кондитерських виробів. Технологія печива.
- •2.Обгрунтувати вплив механічних операцій на кількість фенольних, ароматичних, азотистих та інших речовин, які переходять в сусло в процесі утворення вина.
- •3.Проаналізувати способи встановлення розливостійкості вин та їх якості перед розливанням.
- •1.Основні складові харчових продуктів. Вітаміни. Охарактеризувати їх перетворення при технологічній обробці.
- •2.Дати технологічну характеристику винних дріжджів.
- •3.Проаналізувати роль центрифуг для освітлення основних та вторинних продуктів виноробства.
- •1.Структурно-механічні властивості харчових мас. Основні поняття реології. Реологічні моделі та рівняння. Проаналізувати їх використання у харчових технологіях.
- •2.Обгрунтувати засоби попередження і усунення дріжджових помутнінь в вині.
- •3.Обгрунтувати особливості технології ігристих вин.
- •1.Основні закономірності харчових технологій. Хімічна кінетика. Охарактеризувати кінетику реакцій різних типів. Навести приклад аналогічних процесів у харчовому виробництві.
- •2.Запропонувати і обгрунтувати схему обробки вин, схильних до оксидазного касу.
- •3.Обгрунтувати необхідність купажування, способи та обладнання для купажування та асамбляжу виноматеріалу.
- •1.Характеристика технології як науки. Проаналізувати етапи розвитку технології.
- •2.Проаналізувати ферментативні окислювально-відновні процеси в суслі і мезгі.
- •3.Проаналізувати сучасну техніку і технологію виробництва коньяку.
- •1 .Особливості виробництва харчових продуктів. Проаналізувати вплив складу сировини на якість готової продукції.
- •2.Технологія жирів. Харчові рослинні жири, як сировина для виробництва продовольчих товарів. Властивості і оцінка якості жирів.
- •3.Яке обладнання краще застосовувати для отримання міцних ординарних та марочних червоних десертних вин.
- •1.Основні складові харчових продуктів. Білки. Будова білків. Проаналізувати їх перетворення при технологічній обробці.
- •2.Вода як сировина в харчових виробництвах. Основні методи підготовки води.
- •3.Проаналізувати умови вирощування винограду для виробництва різних виноматеріалів.
- •1.Термічна обробка сировини в харчових технологіях. Мета і методи обробки.
- •2.Технологія глюкози. Основні стадії процесу. Оцінка якості глюкози.
- •3.Обгрунтувати основні вимоги до сучасної технології і обладнання по виробництву виноградних вин.
- •1.Основні складові харчових продуктів. Моносахариди і полісахариди. Проаналізувати їх перетворення при технологічній обробці.
- •2.Технологія пива. Основна сировина. Вимоги до якості пива.
- •Оценка качества пива
- •3.Проаналізувати способи транспортування винограду на переробку, їх вплив наякість вина.
- •1 .Емульсії у харчових виробництвах на прикладі виробництва майонезу.
- •2.Обгрунтувати застосування дисперсних мінералів для освітлення вин.
- •3.Обгрунтувати різницю технологічних операцій при переробці винограду на сусло для білих столових, міцних та десертних вин.
- •1 .Класифікація харчових виробництв. Проаналізувати місце виноробної промисловості за цією класифікацією.
- •2.Технологія хліба. Асортимент хлібобулочних виробів. Особливості технології пшеничного і житнього хліба. Хлібопекарські властивості борошна.
- •Властивості пшеничного і житнього хліба
- •3.Обгрунтувати необхідність відокремлення ягід від гребенів та його практичне здійснення за допомогою пристроїв.
- •1.Основні закономірності процесу дифузії на прикладі цукрового виробництва.
- •2. Запропонувати схеми обробки вин, схильних до кристалічних помутнінь. Обгрунтувати їх.
- •1.Основні стадії очищення дифузійного соку у цукровому виробництві.
- •2.Проаналізувати шляхи зв'язування металів в виноматеріалах. Дати екологічну оцінку речовин, які використовують для деметалізації вин
- •3.Методи контролю спиртового бродіння та визначення моменту і способів зняття вина із дріжджів і мезги.
- •1 .Об'єкти, предмети та завдання харчової технології.
- •2.Технологія хліба. Приготування хліба з житнього борошна. Види заквасок, методи їх приготування.
- •3.Обгрунтувати необхідність обробки виноматеріалів і вин холодом.
- •1.Основні закономірності харчових технологій. Умови рівноваги системи. Проаналізувати умови рівноваги процесів харчових технологій.
- •2.Екстракція в харчових технологіях на прикладі отримання соняшникової олії. Техніка безпеки при виробництві соняшникової олії.
- •3.Проаналізувати процес і методи приготування розводки винних дріжджів із чистої культури.
3.Обгрунтувати необхідність відокремлення ягід від гребенів та його практичне здійснення за допомогою пристроїв.
Роздрібнення винограду і відділення гребенів
Умовою проведення цієї операції є: введення 302 у дозі 20-30 мг/кг (якщо виноград ушкоджений гнилістю, доза збільшується до 150 мг/кг), мінімальне перетирання твердих частин грона. Гребені не відокремлюються при переробці винограду на потоковій лінії ВПЛ-100 і по кахетинському способу. При пресуванні цілих грон по шампанському способу і при вуглекислотній мацерації роздрібнення і відділення гребенів не проводять.
На валкових дробарках одержують сусло більш високої якості, ніж на відцентрових, але гребені при цьому необхідно пресувати, тому що в них залишається до 2% сусла.
Відділення самопливу - вільне або під невеличким тиском відділення рідкої фракції м'язги. Відбирається до 60 дал/т при обмеженні аерації
Кількість відбору сусла залежить від типу стікача. Кращу якість дають камерні настійники-стікачі.
Пресування м'язги - відділення сусла (20-25 дал/т) після відбору його частини на стікачі під тиском у пресах при обмеженні аерації
Пресові фракції сусла, отриманого на шнекових пресах, використовують для приготування міцних вин. Вичавки передаються на утилізацію або в потоці з них на екстракторах витягають цукор і виннокислі з'єднання, що у вигляді дифузійного соку надходять у цех переробки відходів.
Сульфітація сусла - ведення двооксиду сірки в сусло із розрахунку вмісту вільного 302 від 10 до 25% від загального в залежності від рН і вмісту речовин, що зв'язують 50г-
Сульфітація проводиться для придушення життєдіяльності диких мікроорганізмів, кращого освітлення сусла і попередження його окислювання.
Дробарка-гребеневідокремлювач ВДГ-10 (рис. 3.15) складається з приймального бункера 1, дробильного пристрою 2, заслінки 10, гребеневого вала 5 із билами 6 і лопатями 7, циліндра гребеневідокремлювача 3, шнека 9, рами 8, кришки 4 і приводу 11.
Бункер виконаний із нержавіючої сталі. Кут нахилу стінок бункера забезпечує безперервну подачу винограду на дробильний пристрій.
Дробильний пристрій складається з двох подовжньо розташованих 8-лопатевих валків, що знаходяться в зачепленні один з іншим. Валки виготовлені з твердої гуми і забезпечують нормальне роздрібнення ягід винограду без перетирання кісточок. Зазор між валками регулюється в межах 3-6 мм.
Гребеневий вал і циліндр гребеневідокремлювача служать для відділення роздавлених ягід від гребенів. Гребеневий вал складається із власне вала і бичів, розташованих на ньому по гвинтовій лінії перпендикулярно до осі його обертання,Під розвантажувальною горловиною на гребеневому валі розташований відрізок двозахідної шнекової спіралі 5, що сприяє інтенсивному і повному захопленню м'язги. Гребеневий вал розташований всередині циліндра гребеневідокремлювача, перфорованого круглими отворами діаметром ЗО мм, обертається в підшипниках котіння.
Циліндр гребеневідокремлювача підтримується роликами і примусово обертається в тому ж напрямку, що і гребеневий вал, але з меншою кутовою швидкістю. Це запобігає забиванню отворів циліндра гребенями.
Під пристроєм, що відокремлює гребені, розташований шнековий транспортер, який переміщує м'язгу (після відділення від неї гребенів) до вихідного патрубка.
При роботі лінії виноград із бункера-живильника подається в бункер дробарки, у нижній частині якої встановлені 8-лопатеві валки. При обертанні валків грона винограду захватуються лопатями і при проходженні через міжвалковий зазор розчавлюються. Роздавлені ягоди винограду разом із гребенями потрапляють на лопаті конусного двозахідного шнека, що при обертанні подає їх у циліндр гребеневідокремлювача. Бичі вала, що відокремлюють гребені, переміщають подрібнену масу винограду уздовж циліндра до виходу й одночасно ударами відокремлюють гребені від роздавлених ягід і викидають їх за межі машини. Роздавлені ягоди винограду через отвори циліндра провалюються в збірник транспортуючого шнека й останнім направляються до вихідного патрубка машини.
Коли роздрібнення ягід винограду провадиться без гребеневідокремлювача, м'язга з гребенями направляється відразу до вихідного патрубка машини, минаючи гребенеовідокремлювач.
Дробарна-гребеневідокремлювач ВДГ-20 (рис 3.26) складається з тих же частин і вузлів, що і ВДГ-10. Відмінність у потужності приводу, габаритних розмірах. У дробарці ВДГ-20 валки розташовуються паралельно подовжній осі. Дробарка-гребенееідокремлювач ЦДГ-20М (рис 3 30) відцентрового типу, складається з таких основних вузлів: корпуса 12, кришки 7, зовнішнього 5, середнього З І внутрішнього 2 циліндрів, вала 8 з бичами 6, бункера 9, коробки переміни передач 10, сполученої з валом конічної зубчатої передачі за допомогою муфти, електродвигуна 11.
Корпус дробарки в нижній частині має чотири лапи 1 для кріплення її до фундаменту. Для очищення і миття дробарки на корпусі змонтовані чотири люки, а на кришці - три вікна. Верхня опора вала дробарки, привод і бункер для прийому винограду розташовані на кришці, нижня опора вала в хрестовині 15.
Зовнішній циліндр дробарки перфорований круглими отворами діаметром 20 мм Центрується і кріпиться він до корпусу за допомогою стяжок 4
Напроти люків корпусу зовнішній циліндр має два контрольних вікна, закритих знімними кришками. Знизу на зовнішньому циліндрі закріплене перфороване дно. Поверхня середнього циліндра гладка, а внутрішній циліндр має виступи. Між зовнішнім і середнім циліндрами розташовані гребене-виносні лопаті 13, що сполучені з валом хрестовиною 14, а між собою зверху кільцем 16. З протилежної сторони місця установки завантажувального бункера у верхній частині корпуса встановлений лоток для виходу гребенів 17, сполучений із вікном зовнішнього перфорованого циліндра. Всі деталі дробарки, що контактують з виноградом і м'язгою, виготовлені з нержавіючої сталі або покриті антикорозійними захисними покриттями. Обертання вала дробарки передається від електродвигуна 11 через клиноподібну пасову передачу коробці переміни передач 10 і парі конічних шестерень, встановлених у коробці 18 верхньої опори вала.
Працює відцентрова дробарка-гребеневідокремлювач таким чином. Виноград із бункера-живильника безперервно надходить у бункер дробарки 9, з якого потрапляє у внутрішній циліндр 2. Обертовими лопатками 6 виноград відкидається на стінку внутрішнього циліндра 2 із виступами і поглибленням. Ударами об стінку ягоди винограду розбиваються і в міру руху униз подрібнюються. Вийшовши з внутрішнього циліндра, виноград лопатками хрестовини переміщується по перфорованому днищу до зовнішнього перфорованого циліндра 5, підхвачується спіральними лопатками 13 і піднімається у верхню частину дробарки до кільця 17. Під час руху по перфорованій поверхні днища і зовнішнього циліндра під дією відцентрової сили ягоди остаточно подрібнюються і викидаються через отвори перфорації. Під впливом відцентрових сил відділені від ягід гребені, проходячи по перфорованій поверхні зовнішнього циліндру,
Через обмеження руху нагору кільцем, що з'єднує спіральні лопаті, гребені під дією відцентрової сили викидаються по лотку 17 за межі дробарки. Перевагою відцентрових дробарок-гребеневідокремлювачів є те, що гребені відокремлюються більш повно, з ними виноситься менша кількість соку, м'язга містить більше вільного соку, ніж при роздрібненні на валкових дробарках Проте ягоди піддаються більш інтенсивному механічному впливу, що сприяє більшому збагаченню сусла суспензіями твердих часток і містить більше екстрактивних речовин, у тому числі і поліфенолів.
Сусло, отримане з винограду, що пройшов ударно-відцентрове роздрібнення, гірше освітлюється в процесі відстоювання через велику концентрацію дрібнодисперсної твердої фази, самоущільнення осадів проходить повільніше.
Після відстоювання на холоді протягом доби кількість осадів у суслі-самопливі при ударному-відцентровому роздрібненні досягає 18-22% по об'єму, а при валковому роздрібненні не перевищує 13-14%.
При ударному-відцентровому роздрібненні створюються більш сприятливі умови для наступного окислювання сусла, що пов'язано з великою концентрацією у ньому фенольних з'єднань і азотистих речовин.
Відцентрова дробарка-гребеневідонремпювач ЦДГ-ЗОА (рис 3.35) по конструкції подібна з дробаркою ЦДГ-20М, але відрізняється від її підвищеними режимами роботи. Особливістю цієї машини є різні частоти обертання бильного вала і вала гребеневиносних ло-патів Робочий орган дробарки в такому варіанті забезпечує більш якісне роздрібнення ягід винограду при різноманітних технологічних напрямках його переробки При цьому гребені добре відокремлюються і відбувається їхнє осушення, тобто відділення сусла з їхньої поверхні відцентровою силою
Дробарка-гребеневідокремлювач ЦДГ-50 по конструкції аналогічна вищеописаній дробарці ЦДТ-ЗОА. Для досягнення паспортної продуктивності змінені геометричні розміри основних вузлів і приводу.
Білет 27