Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Наш 2012.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
699.93 Кб
Скачать

3.Обгрунтувати технологічні процеси обробки м'язги та сусла ферментними препаратами.

Обробку ферментними препаратами (ФП), що сприяють гідролізу високомолекулярних з'єднань (пектину, білків, нейтраль­них полісахаридів), проводять з метою полегшення віддачі соку м'язгою, збільшення виходу сусла, прискорення освітлення сусла і молодих виноматеріалів, а також стабілізації вин. У результаті дії пектолітичних ферментних препаратів загальний вихід сусла збіль­шується у середньому на 2-3%, а кількість сусла-самопливу - на 10-15 % при відповідному зменшенні пресових фракцій.

У виноробній промисловості застосовують кілька препаратів з різною активністю і різним співвідношенням ферментних систем, які входять у їхній склад. При одержанні малоекстрактивних легких вин рекомендовані препарати глибинного культивування ПОх. Під­вищення екстрактивності та інтенсивності забарвлення вин дають препарати поверхневого культивування П10х.

Температурний оптимум дії ферментних препаратів 30-45°С, рН 3-4, тривалість ферментації 4-10 год. Однак спеціальний підігрів до цієї температури не є обов'язковим, тому що препарати ефективні і при температурі 15-20°С. Для прискорення процесу при такій температурі досить збільшити дозу препарату або тривалість процесу.

При обробці сусла і виноматеріапів використовують суспен­зії ФП концентрацією від 1 до 10%, які готують безпосередньо пе­ред їхнім внесенням в оброблюваний матеріал. У сусло чи м'язгу перед ферментацією вводять 302 ( 50-120 мг/дм3 ) в залежності від температури.

Для рівномірного розподілу ФП в оброблюваному матеріалі його вносять у вигляді розчину в суслі чи вині точної концентрації з наступним інтенсивним перемішуванням або вводять у потік доза­торами.

Обробка сорбіновою кислотою проводиться для приду­шення розвитку дріжджів у нестійких винах і соках. Вона виявляє сильну фунгіцидну дію на дріжджі і деякі цвілеві мікроорганізми, але практично не впливає на розвиток молочно- і оцтовокислих бакте­рій. Тому сорбінова кислота забезпечує стабілізацію вин тільки від дріжджових помутнінь і запобігає заброджуванню нестійких вин і соків.

Сорбінову кислоту застосовують у дозах, що не перевищу­ють 200 мг/дм3, тому що більша її кількість уже відчувається в сма­ку.

При користуванні сорбатом натрію готують його 5%-вий розчин, який витримують 1 добу і вносять у вино з розрахунку 48 дм3 на 1 дал вина. Таке дозування відповідає 240 мг/дм3 сорбату або натрію 200 мг сорбінової кислоти на 1 дм3 вина.

Обробку метавинной кислотою застосовують для затримки випадіння у вині нестійких солей винної кислоти (винного каменю), в основному кислої калієвої солі.

Метавинну кислоту вводять у вино в кількості 80-100 мг/дм3. Попередньо її розчиняють у невеликій кількості вина, а потім вно­сять у загальну масу виноматеріалу, що підлягає обробці (стабілі­зації або освітленню}. Можна застосовувати калієві, натрієві і літієві солі метавинної кислоти, які по ефективності не поступаються віль­ній кислоті.

Метавинна кислота не змінює смаку і кольору вина, не впливає на його якість, але у вині, що містить більш 10 мг/дм3 залі­за, при введенні метавинной кислоти виникають помутніння. Такі вина необхідно попередньо піддавати деметалізації, наприклад об­робити ЖКС.

Обробку полівинілпірролідоном (ПВП) проводять у тому випадку, якщо вина схильні до побуріння (оксидазного касу), а та­кож помутнінням, викликуваними окисленням поліфенолів і випа­данням танідно-білкових з'єднань. Обробку виноматеріалу ПВП проводять у дозах до 500 мг/дм3 звичайно разом з обробкою інши­ми стабілізуючими засобами - ЖКС, дисперсними мінералами, біл­ковими матеріалами та ін.

Оптимальні дози ПВП і інших матеріалів-освітлювачів, за­стосовуваних спільно, у кожному окремому випадку встановлюють­ся на підставі пробної обробки, користуючись спеціальною інструк­цією. Вина, що містять заліза більш 8 мг/дм3, попередньо обробля­ють ЖКС.

Після обробки вин ПВП утворюють дрібні, рухливі осади, що при фільтруванні можуть проходити через фільтр-картон. Для фор­мування більш щільної структури осадів і прискорення осадження пластівців обробку ПВП сполучають з обробкою бентонітом.

При виробничій обробці виноматеріалів застосовують міні­мальні дози ПВП, що, за даними пробної обробки, показали гарні результати. Для білих вин ці дози - 20-100 мг/дм3, для червоних -200-250 мг/дм3.

Обробку фітином застосовують для видалення з вина надлишку заліза. При цьому виділяється до 80% заліза без зміни інших компонентів.

Кількість фітину, яку необхідно для обробки вина, розрахо­вують з того, що на 1 мг заліза, яке міститься в 1 л вина, потрібно 5 мг фітину. Фітин розчиняють у 1 дал вина при перемішуванні до одержання однорідної маси і потім розчин вносять у виноматеріал, який підлягає обробці, з одночасним оклеюванням желатином і та­ніном або бентонітом. Вино перемішують 4 години і витримують 12 діб.

Обробка трилоном Б (комплексом III, хелатоном) застосо­вують для стабілізації вин до помутнінь, що викликаються надлиш­ком металів, для запобігання потемніння вина й усунення деяких пороків.

Трилон Б утворює у вині міцні добре розчинні комплексні з'єднання лужноземельних і важких металів. Метали з вина при цьому не виводяться, але вони блокуються і стають нездатними до участі в утворенні осадів.

Трилон Б застосовують для обробки ординарних вин. Його вносять у вино з розрахунку 6-8 мг на 1 мг металу. Попередньо го-тують 10%-ву суспензію трилону на вині і потім її поступово вводять в основну масу вина з ретельним перемішуванням протягом ЗО хе.

Обробку двоводною тринатрієвою сіллю нітрилот-риметилфосфатної кислоти (НТФ) застосовують для видален­ня з вина катіонів важких металів на будь-якій стадії технологічного процесу. Обробку НТФ при необхідності сполучають з оклеюванням желатином і таніном чи обробкою бентонітом і желатином.

Обробку виноматеріалів пектиновими речовинами проводять з метою стабілізації вин до кристалічних помутнінь і усу­нення пороків, обумовлених речовинами, що містять сірку. Для об­робки застосовують: пектинову кислоту, пектат натрію і пектат міді.

Обробку виноматеріалів пектиновими речовинами прово­дять відповідно до вказівок спеціальної інструкції. Пектинова кислота і пектат натрію можуть бути використані повторно після регене-оації.

Обробка пектиновими матеріалами може замінити у деяких випадках обробку виноматеріалів холодом, основною метою якого також є стабілізація вин до кристалічних помутнінь.

Білет 12