Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Наш 2012.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
699.93 Кб
Скачать

1.Основні складові харчових продуктів. Вітаміни. Охарактеризувати їх перетворення при технологічній обробці.

Постоянную озабоченность в процессе обработки пищевых продуктов вызывает сни­жение их пищевой ценности, причиной которого становится потеря витаминов и минеральных веществ. Подобные потери могут происходить на различных этапах обработки продукта, однако зачастую упускаются из виду потери, случающиеся в процессе промывки и фракционирования свежего (необработанного) пищевого про­дукта. Например, при помоле используемых для изготовления хлопьев злаков про­исходит удаление отрубей и ростков, в которых в основном и сконцентрированы витамины и минеральные вещества. Если эти компоненты не используются в пищу или же не рекомбинируются для изготовления цельной пшеничной муки, происхо­дит потеря питательных веществ.

Такая ситуация привела к необходимости принятия директив, касающихся обо­гащения муки и добавления в нее ниацина, рибофлавина и железа. Эти добавки ком­пенсируют потерю питательных веществ в том случае, если в конечном пищевом продукте не используются отруби и ростки. К отделению витаминов от съедобной части пищевого продукта могут привести также очистка от кожуры и мойка.

Многие витамины и минеральные вещества растворимы в воде. В случае потери воды при промывке или ее смешения с варочной жидкостью возможно выщелачива­ние питательных веществ. Минеральные вещества не являются термочувствитель­ными, и в процессе обработки (за исключением фракционирования выщелачивани­ем), как правило, не утрачиваются. Определенные компоненты пищевых продуктов, например, клетчатка и фосфаты, способны связывать минеральные вещества и умень­шать пищевую ценность продукта, предотвращая вовлечение таких веществ в пище­варительный процесс.

Еще одним механизмом, являющимся причиной утраты некоторых витаминов (но не минеральных веществ), является химическое разрушение. Наиболее воспри­имчивыми к воздействию тепла являются витамин С и тиамин (витамин В1). Хими­ческое разрушение может стать причиной заметной утраты этих витаминов в про­цессе выпечки или консервирования. Утрата растворимых в жире витаминов А и Е возможна в процессе окисления липидов.

Рибофлавин и витамин А известны как вещества, чувствительные к воздействию света и могущие подвергнуться химическому разрушению. Например, молоко в про­зрачной таре, подвергающееся воздействию света, в процессе хранения будет утра­чивать значительное количество рибофлавина.

2.Дати технологічну характеристику винних дріжджів.

Виноградне сусло містить велику кількість різних мікрооргані­змів, що попадають у нього з ушкоджених ягід винограду і з поверх­ні устаткування. Найбільшу частину природної мікрофлори склада­ють цвілеві грибки, меншу - дріжджі і найменшу - бактерії. У суслі розвиваються тільки кислотостійкі організми, серед яких найбільше значення мають дріжджі.

На виноградних ягодах і в суслі знаходяться дріжджі різних родів і видів. У початковий період спонтанного заброджування сус­ла в ньому переважають апікулятуси, у середній період - сахаромі-цети, серед яких найбільшу кількість складають Зассп. уіпі і менше - Зассп. оугїоггпіз, Зассп. імагит та ін.

Дріжджі різних родів і видів розмножуються з різною швидкіс­тю, мають різну бродильну активність, спороутворюючу здатність, стійкість до низької чи підвищеної температури. Якщо сусло збро­джують спонтанно на диких дріжджах, то виходять виноматеріали з невеликим вмістом спирту, підвищеним вмістом летких кислот і з іншими недоліками.

Для виключення цих небажаних явищ бродіння проводять на чистих культурах винних дріжджів. Чисті культури - це дріжджі, які виділені з однієї клітини і спеціально підібрані шляхом селекції для визначених типів вин - столових, шампанських, хересних.

Чисті культури дріжджів (ЧКД) виділяють у мікробіологічних лабораторіях, звідки вони надходять на виноробні заводи в стери­льному стані: у пробірках на твердих середовищах, у ліофілізова-ному чи пресованому стані. На заводах дріжджі культивують, тобто готують дріжджові розводки шляхом поступового нарощування біо­маси активних клітин чистої культури в кількості, достатній для зброджування всього сусла чи м'язги, які надходять на бродіння Дріжджову розводку готують по затвердженій технологічній інструк­ції на стерильному (пастеризованому) суслі в спеціальних дріжджо­вих апаратах - дріжджових генераторах.

У розводці дріжджів, яка приготована на виноградному суслі, концентрація дріжджових клітин у стадії бурхливого бродіння сере­довища знаходиться в межах 100-150 млн./см3, кількість клітин, що брунькуються, складає 30-50%, мертвих - близько 5%

У виноробній промисловості використовують активні сухі дріжджі (АСД), які одержують шляхом багатостадійного культиву вання на живильних середовищах з наступним відділенням останніх від середовища, пресуванням і гранулюванням. Дріжджі висушують до вологості 8-10% і зберігають у спеціальних упакуваннях, які запобігають дріжджові клітини від контакту з киснем повітря. Перед використанням АСД реактивують (відновлюють їхню активність) у виноградному суслі, підігрітому до 35 37°С. Для бродіння виногра­дного сусла вносять АСД у кількості 1-1,5 г/дал. При застосуванні АСД відсутні додаткові витрати в сезон виноробства на приготуван­ня великої кількості рідкої розведення чистої культури дріжджів, за­броджування сусла починається раніш і забезпечується на заданій чистій культурі.

Готову розводку вносять у прояснене сусло або м'язгу в різній кількості в залежності від складу середовища, застосовуваного способу бродіння і типу одержуваного вина. Для зброджування ви­ноградного сусла в статичних умовах зазвичай досить внести 1-3%, м'язги - 3-5% дріжджової розводки від об'єму, що забезпечує вміст близько 2-3 млн. клітин ЧКД у 1 см3 сусла.

Між окремими мікроорганізмами, у тому числі між дріжджами того самого виду, може спостерігатися антагонізм. Дріжджі, що ма­ють більш високу швидкість розмноження, витісняють із середови­ща дріжджі з меншою швидкістю розмноження. При внесенні дріж­джів чистої культури в нестерильне сусло вони витісняються дики­ми дріжджами, якщо останні мають велику швидкість розмноження. У таких випадках застосування дріжджів чистої культури не дає ба­жаних результатів. По цій же причині даремно вносити дріжджі чис­тої культури в сусло, що вже забродило на диких дріжджах. Для ус­пішного застосування чистої культури дріжджів необхідно, щоб кіль­кість дріжджових клітин, внесених з розводкою, набагато перевищу­вало вміст у суслі диких дріжджів. Якщо ця вимога не виконується, дріжджі чистої культури не встигають розмножитися і практично не беруть участі в бродінні, тому що середовище опановують дикі дрі­жджі. У зв'язку з цим необхідно по можливості найбільше видалення спонтанної (дикої) мікрофлори із сусла перед внесенням у нього розводку чистої культури дріжджів Для цього використовують такі технологічні прийоми, як відстоювання сусла, охолодження до 10°С і нижче, сульфітацію сусла при відстоюванні, освітлення сусла центрифугуванням чи фільтрацією в присутності діатоміту, внесен­ня в сусло дисперсних мінералів і флокулянтів та ін.

Застосування дріжджів чистої культури в первинному вино­робстві особливо необхідно, коли по тим чи іншим причинам ство­рюються несприятливі умови для життєдіяльності дріжджів. Не­сприятливими умовами є надмірно висока титрована кислотність сусла, сусло містить багато сірчистої кислоти, низька температура Ціодінни V іаких випадках гарні результати одержують при проведенні бродіння на спеціально підібраних расах дріжджів, привчених до відповідних умов. Без застосування чистої культури дріжджів бродіння неможливе, якщо була проведена термічна обробка сусла і м'язги і природні дріжджі загинули.

В даний час виділений ряд високоефективних рас дріжджів, добре адаптованих до різних несприятливих умов бродіння. Так для зброджування сусла з високою кислотністю рекомендовані раси Феодосія 1-19, Судак ІІ-9, Берегово-1. До сульфітостійких відно­сять раси Берегово-2, Севлюш-72, Феодосія 1-19. Високою здатніс­тю утворювати спирт володіють Середнє-191, Ужгород-671, та ін. Для бродіння в умовах низької температури застосовують холодо­стійкі дріжджі раси Ленінградська, Кахурі-7, Феодосія 8-15, Бордо-20, Штейнберг 1892, Судак УІ -5, та ін. Найбільше термовитривали-ми расами, що забезпечують бродіння при температурі 35-37°С, є Ашхабадська-3, Туркестанська 36-5, Романешти-47, Магарач-125та ін. Винороби рекомендують застосовувати суміші рас дріжджів.

При нормальному складі сусла і сприятливих температурних умовах бродіння може бути успішно проведене без застосування дріжджів чистої культури. Це пояснюється тим, що в природі безу­пинно відбувається природний відбір найбільш життєздатних дріж­джів, які швидко розмножуються і забезпечують гарне зброджуван­ня цукру. У ряді країн, наприклад у Франції, Італії, Іспанії, чисті куль­тури дріжджів у первинному виноробстві застосовують обмежено.