2. Другою ключовою проблемою національної економіки є безробіття.

Безробіття – це явище, коли значна частина працездатних людей не може знайти собі роботу, стає відносно «зайвим населенням». З метою аналізу безробіття застосовують показники рівня безробіття.

Рівень безробіття (u) показує частку сукупної робочої сили, яка не має роботи, але перебуває в активному її пошуку. Він визначається як співвідношення чисельності безробітних (U) до загальної кількості робочої сили (L).

(1.2)

Іноді економісти використовують також показник коефіцієнту участі у робочий силі та показник рівня зайнятості.

Коефіцієнт участі у робочий силі (К) – співвідношення загальної чисельності робочої сили в країні (РС) до чисельності її дорослого населення (з моменту досягнення повноліття) (ДН)

(1.3)

Рівень зайнятості (РЗ) – це показник, що відображає співвідношення між:

- чисельністю зайнятого населення (ЗН) і чисельністю робочої сили (РС);

– співвідношення зайнятого та дорослого населення країни.

або (1.4)

Якщо в національному господарстві відсутнє циклічне безробіття, вважається, що в країні існує повна зайнятість (3 – 4%), а ВВП досягає свого потенційного півня. Наслідком безробіття є як негативний стан економіки, так і інших сфер суспільного життя нації.

3. Третя важлива проблема – інфляція.

Інфляція – це переповнення каналів грошового обігу країни масою надлишкових паперових грошей порівняно з потребами обігу в них, що супроводжується падінням рівня заробітної плати та швидкими темпами зростання цін. Для її розрахунку застосовуються показники темпу та рівня інфляції.

Темп інфляції показує зміну рівня цін в економіці і розраховується як співвідношення рівня цін поточного та базового року.

Темп інфляції = (І_цін1-І_цін0) /  І_цін0 * 100, (1.5)

Де, Іцін 1 – індекс цін поточного періоду;

Іцін 0 – індекс цін базового періоду.

Рівень інфляції визначається за допомогою індексів цін (промислових або оптових цін, споживчих або роздрібних цін, тощо.)

4. Торговельний баланс – четверта ключова проблема будь якої національної економіки – це взаємозалежність між сукупним експортом та імпортом національної економіки. Коли країна експортує більше ніж імпортує, вона має позитивне торгове сальдо, а коли імпорт перевищує експорт, країна має дефіцит торгового балансу. Тоді країна повинна оплачувати імпорт за рахунок іноземних кредитів, що ставить її у залежність від інших держав.

На основі вище наведених даних ми розглянули основні показники ефективності національної економіки, однак, крім основних, використовується низка допоміжних показників.

Зазначимо, що важливою умовою при аналізі освновних показників є необхідність розгляду їх не окремо, а у зв'язку один з одним. Тому кожний з основних показників функціонування економіки країни, як правило, деталізується й аналізується за допомогою приватних показників, що відображають вплив різних факторів на основний. 

Для більш глибокого аналізу комплексного розвитку національної економіки застосовують індекси та показники, що відображають системні зрушення у структурі національного господарства країни. До них, наприклад, можна віднести:

- Індекс людського розвитку;

- Індекс вартості життя;

- Індекс споживчих цін;

- Індекс промислових конкурентоспроможних компаній;

- Індекс технологічного розвитку;

- Індекс людського капіталу;

- Індекс інноваційних можливостей та інші.

Не менш важливого значення в умовах загострення конкурентної боротьби між державами мають показники національного багатства (НБ) та платіжного балансу країни (ПБ), національного доходу (НД), чистого продукту (ЧД), особистого доходу (ОД), числа зайнятих у суспільному виробництві (Ч), продуктивності суспільної праці (ПП), капіталовіддачі (К), матеріаловіддачі (М), капіталоємності та матеріалоємності…

Розглянемо кожен з цих показників:

1. Націона́льне бага́тство — це сукупність матеріальних благ і духовних цінностей, нагромаджених суспільством за всю його історію, які мають ринкову цінність і можуть обмінюватися на гроші або інші блага.

Масштаби, структура і якісний рівень національного багатства визначають економічну могутність країни, потенціал її наступного соціально-економічного розвитку.

За натурально – речовим складом НБ являє собою сукупність цілого ряду споживчих вартостей, таких як природні ресурси (вода, земля, ліси, корисні копалини), предмети і засоби виробництва, майно громадян суспільних організацій та інше…

Вартісна оцінка НБ та її динаміка характеризують результативність функціонування національної економіки, її потенційні можливості, рівень життя населення.

У складі НБ можна виділити:

- Не фінансові активи що є результатом виробничої діяльності (створені не фінансові активи).

- Не фінансові активи що не є результатом виробничої діяльності (не створені не фінансові активи).

- Фінансові активи – пасиви.

- Нагромаджені споживчі товари довгострокового використання у домашніх господарствах (особисте майно громадян).

- Прямі іноземні інвестиції.