1.4 Структура управління туристичним підприємством

Ефективність управління діяльністю залежить від того, наскільки правильно сформовано організаційну структуру управління та наскільки вона відповідає меті діяльності організації.

Організаційна структура — це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, з стійкими відносинами, що забезпечують їх функціонування та розвиток як цілого. Можна сказати, що структура управління — це не що інше, як оптимальний розподіл роботи, прав і відповідальності, порядку і форм взаємодії між членами колективу організації.

Метою організаційної структури управління є забезпечення стійкого розвитку соціально-економічної системи, розвитку туристичного оператора та його конкурентоспроможності на туристичному ринку.

Організаційна структура управління в туризмі, так само як і в будь-якій організації, складається з ланок (відділів), рівнів управління та горизонтальних і вертикальних зв'язків між ними. Ланки управління в туристичній організації виокремлюються залежно від її масштабів. У невеликих туристичних організаціях з невеликим штатом управлінські ланки можуть бути представлені навіть окремими спеціалістами. Великі туристичні організації поділяються на структурні підрозділи, орієнтовані на виконання відповідних функцій управління. Зв'язки між такими структурними підрозділами мають горизонтальний характер.

Рівні управління туризмом представлені сукупністю ланок управління і відображають ієрархічну побудову організації, відношення керівництва і підлеглості.

В організаційній структурі турфірми особливе місце займає відділ роботи з клієнтами, або відділ продажу. Це центральна ланка турфірми, для забезпечення роботи якої працюють усі інші підрозділи. В організаційній структурі вона лінійно взаємопов'язана з усіма іншими відділами. В туристичного оператора MOUZENIDIS TRAVEL у відділі продажу працює 7 менеджерів, які якісно виконують свою роботу та бронюють тури в будь-який напрямок Греції.

На вищому рівні управління директор Марченко Віктор Дмитрович, який розробляє стратегічні рішення щодо політики організації з розвитку туристичної діяльності, розширення географії маршрутів тощо. Крім того, директор координує діяльність своїх працівників — керівників відділів та інших підлеглих.

Середній рівень управління забезпечує реалізацію політики функціонування організації, яку розроблено вищим рівнем, і делегує певні обсяги завдань підрозділам і відділам нижчого рівня. До спеціалістів середнього рівня відносять та відділи:

• Відділ по продажі та бронювання авіаквитків, за цю ланку відповідає 2 працівники, які заздалегідь забезпечують високе та якісне обслуговування та бронювання авіаквитків.

• Візовий відділ, який займається оформленням документів та подачі іх в Консульство та Візовий Центр Греції. Також 2 працівники відповідають на всі питання стосовно правильності оформлення документації.

• Відділ ІТ, займається встановленням різних туристичних програм та відповідає за комп’ютиризацію в офісі.

• Бухгалтерія – відповідає за всі фінансові прибутки та системний рух грошей в компанії. Також оплатою турів та іншими оплатами займається бухгалтерія.

Отже, елементами структури управління є окремі співробітники, служби, ланки апарату управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам, які поділяються на горизонтальні та вертикальні. Горизонтальні зв'язки мають однорівневий і узгоджувальний характер. Вертикальні зв'язки — це зв'язки підпорядкування, необхідність у яких виникає у випадку ієрархічності управління.