Література

1. Библия: Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета: Канонические в русском переводе с параллельными местами: [литература религиозного содержания] Новая жизнь. Кэмпус Крусейд фор Крайст Интернэшнл. – 1994. – 1384с.

2. Таланцев Д. Ересь патриотизма. [Электронный ресурс].-Режим доступа: http//www. //webcenter.ru/~gaspdm/erpat.htm

3. Толстой Л. Н. Христианство и патриотизм. [Электронный ресурс].-Режим доступа:http://www.RoyalLib.RU

4. Одинцов  М.И. Православные воззрения на отечество и патриотизм/[Электронный ресурс].-Режим доступа: http://www.rusoir.ru/president/works/121/

5. Фукидид. История. / Пер. Ф. Г. Мищенко. В 2 т. М., 1887—1888. Т. 1. Кн. 1-4. CXXXII, 516 стр. Т. 2. Кн. 5-8. Указатель. 540 стр.

Перспективи розвитку національної свідомості в сучасному українському суспільстві

Коваль М. О.

Проблема розвитку національної свідомості є відкритою для України. Актуальність питання пов’язана з низьким рівнем становлення соціальних та морально-культурних цінностей українців, що виявляється у невисоких показниках активності населення в більшості важливих процесів, які відбуваються у державі.

Національна свідомість – це сукупність певних теоретичних, повсякденних, масових, національних та зовнішніх ідей, прагнень, настанов, що сформовані протягом історичного розвитку та культурного етногенезу. На їх формування значним чином впливає історична спадщина, яка сприяє прогресивному розвитку нації в усіх сферах її функціонування. Національна свідомість – це показник рівня буття й сформованості народу [1, 38 - 40].

Однією з головних складових національної свідомості є сприйняття оточуючого світу та свого місця у ньому. Україна протягом тривалого історичного часу не була самостійною суверенною державою, а входила до складу різних імперії. Це сформувало відсутність національної ідентичності серед населення та придушення культурних орієнтирів розвитку. Після набуття незалежності у 1991 році, Україна постала перед питанням формування єдиної держави, яка б дотримувалась норм забезпечення демократичних цінностей та соціальної свободи й рівності. Проте, для створення адекватної моделі розвитку держави, передусім, необхідно сформувати відповідне соціально-психологічне оточення, впровадити сприятливі для суспільства психологічні настанови. В Україні відсутня модель національної єдності, що походила б з процесів соціогенезу та культурної самоідентифікації. Це спричинено низьким рівнем ефективності у діяльності політичної еліти України стосовно розвитку соціально-політичних цінностей. Для подальшого становлення українського суспільства необхідно розвивати спільні цінності, які б інтегрували всі прошарки населення до громадського життя та сприяли розвитку розуміння свого місця у ньому. Також, є потреба у просуванні позитивного зовнішнього іміджу України, який би формував передумови для зростання консолідації суспільства, його національної свідомості та патріотичних настроїв [3, 128 - 134].

Ще одним напрямком для розвитку національної свідомості є дезактуалізація проблематики поділу України на культурні зони, які з’явилися внаслідок історичного розвитку. Україні притаманний географічний поділ на Західний та Східний регіони, які суттєво різняться за особливостями менталітету. Ця проблема формує засади для розвитку сепаратистських настроїв, що є негативними проявами неефективної діяльності влади стосовно формування національної єдності держави. Цим питанням необхідно займатися на вищому державницькому рівні, розвивати освітні аспекти проблеми, формувати популяризацію національних цінностей серед населення.

Не менш важливим є розвиток позитивного ставлення українців до інших національно-етнічних спільнот. Основою для цього має стати толерантне відношення та взаємоповага. Ці риси формуються через зростання загальної культури населення, яка стає базисом для подальшого розвитку моральних цінностей людей [2, 55 - 64].

Для створення цілісної системи розвитку національної свідомості, необхідно зважати на основні рівні її формування. Структурними елементами національної свідомості є:

1. Буденний рівень свідомості.

2. Теоретичний рівень свідомості.

3. Державнополітичний рівень свідомості.

Буденний рівень включає сукупність свідомих та несвідомих, ментальних та архетипних елементів національної свідомості. Він формується через повсякденні почуття, настрої, інтереси, цінності та потреби. Базисом цього рівня є закодована соціальна пам’ять народу, яка виступає нормативним регулятором основних елементів характеру людей, їх вчинків.

Теоретичний рівень постає сукупністю штучно сформованих та науково обгрунтованих думок, концепцій, програм, світоглядних орієнтацій, які характеризують здатність нації до соціальної рефлексії та її основні інтелектуальні показники. Національна ідея формується й набуває обґрунтування саме на цьому рівні. Теоретичні засади часто закріплюються у практиці використання різноманітних засобів ідеологічного впливу на суспільство.

Державнополітичний рівень – це та складова національної свідомості, на якій безпосередньо відбувається фіксація національних інтересів, політичних вимог та державної політики. На цьому рівні розгортається основна діяльність політичної еліти [4, 41 - 47].

На кожному з означених рівнів необхідно створювати мотивуючі передумови для розвитку національно самосвідомості. Політична еліта України має здійснювати моніторинг сприйняття ідей та розвитку формуючих елементів єдності суспільства. Особливу увагу потрібно приділяти створенню раціональної, глибоко усвідомленої моделі національної незалежності, яка стає базисом для ідентичності народу.

Формування національної свідомості має стати одним з основних елементів у програмі перспективного розвитку України, адже ця проблематика має загальнонаціональний характер, який відноситься до всіх соціальних прошарків. Створення засад для адекватного сприйняття ідентичності є першочерговим завданням для владної еліти. Перспективний розвиток національної свідомості українців дасть змогу підвищити об’єктивність сприйняття демократичних цінностей, моральних настанов та формування позитивного ставлення українців до самих себе та інших акторів світового простору.