25. Трансформація емоційних реакції. Усвідомлення.

Інсайт (від англ. іпзідЬі - осяяння, прояснення, осягнення) - раптове, що не випливає з минулого досвіду, розуміння сутнісних відносин в житті.

Інсайт - могутнє напруження психічних сил людини, здатне провокувати зміни у внутрішньому світі людини, трансформувати внутрішню „карту". Інсайт може бути інтелектуальним (ментальним) або емоційним.

Більшу цінність, як зауважив ще З.Фрейд, має емоційний інсайт. Тому варто не тільки зрозуміти, а ще й пережити те, що відкрилося. Переживання, тобто емоційна реакція, обов'язково виявлять себе тілесно, і те, наскільки глибоко щось вразило клієнта, буде помітно по його міміці, експресії, змінах у диханні, характеристиках шкірних реакцій, мисленнєвому напруженні та паузах, необхідних для того, що гармоні­зувати внутрішні процеси та „отямитися" - повернутися до реальності.

Нерідко когнітивний дисонанс, який склався під час консультативної бесіди, провокує відстрочену дію і прозріння наступає дещо пізніше. Але й у такому випадку під час бесіди можна зафіксувати поведінкові патерни, які засвідчують певні зрушення.

27. Життєві навички та аксіологія консультування.

Під життєвими навичками ми розуміємо інтегрований психічний досвід особистості, що диктує форми проживання та переживання життя. По суті, це форми організації свідомості, вироблені особистістю в процесі пристосування до себе та навколишнього світу. Трансформація переконань відбувається лише в ситуаціях кризи чи різного роду перешкод, коли стара система переконань не в змозі обслуговувати нові обставини життя.

Таким чином, виникнення криз, проблемних ситуацій, що викликають напруження, є закономірним моментом розвитку. А психологічні труднощі, відповідно до принципу саморозвитку, можна вважати глобальними випробуваннями, які повинна долати кожна людина. Логічно припустити, що, з плином життя особистість потрапляє у все складніші проблемні ситуації і має навчатися більш досконалим способам їх асиміляції, тобто виробити нові, ще складніші життєві навички. Так, у дитинстві всі ми розв'язуємо проблеми смостійності-несамостійності, в юності узгоджуються категорії „можу-хочу-повинен", дорослість „б'ється" над мірою відповідальності за себе та інших, старість - над прийняттям фізичних обмежень та зведенням рахунків з життям.

Формувати життєві навички було б простіше, якби за переконаннями, що так

захищаються свідомістю особистості, не лежав ще цілий пласт малоусвідомлених установок. Здебільшого ці установки нагадують „не розжовані" з дитинства стереотипи сприйняття або правила живої етики, які склалися поза свідомістю в процесі набуття досвіду. За формою вони нагадують пресупозиції. Пресупозиція (від лат. ргае - попереду, лат. supposition, від suppono - підставляю) - припущення, здогад, що стоїть першим, положення, на якому будуть ґрунтуватися всі наступні. Пресупозиціями, як невидимим ефіром, просякнуті всі життєві ситуації. Люди, часто напівсвідомо, вихоплюють ті чи інші з них, що найбільше підтверджуються досвідом. Тому крім задачі-мінімум - допомогти справитись з проблемою, - ефективний консультант повинен розв'язати задачу-максимум - проаналізувати та змінити пресупозиції клієнта, зміцнити внутрішні опори, тобто підняти духовну сферу людини на вищий щабель розвитку.

Консультанту-початківцю слід врахувати кілька професійно важливих установок: 1) Наявність проблем - це нормальне явище. Усвідомлення проблеми є першим кроком для її усунення. 2) Відчути істинну природу людини можна, прислухаючись до її глибинних переживань та відстежуючи їх в емоційному відреагуванні. 3) В будь-якій ситуації люди поводять себе найкращим, з можливих для них у цей час, способом. 4) Все, що трапляється з людиною (поведінка, стосунки, реакції), є її проекціями на світ. 5) Проблемність буде переслідувати людину до тих пір, поки не буде нівельовано вторинну вигода, яку вона вносить в ситуацію. Подібні

дороговкази-пресупозиції психолог-консультант напрацьовує не тільки в професійній кар'єрі, але й у всіх контекстах життя.