19. Мовлення як інструмент психотерапевтичної допомоги.

Майже всі психотерапевтичні напрями так чи інакше приділяли увагу роботі з мовою клієнта, а, наприклад, структурний психоаналіз взагалі вибудовує психотерапевтичний процес здебільшого на основі мовного аналізу словесних виразів клієнта. Ж. Лакан, основоположник структурного психоаналізу, стверджує, що тільки лінгвістичний аналіз мовлення і його механізмів може адекватно розкрити структуру несвідомих процесів людини. Аналіз формальної сторони мовлення має велике значення і для консультування. „Мовлення - спосіб досягнення неврозу", - Ф. Перлз. Щоб не поглиблювати деформацій клієнта, він постулював такі правила роботи: 1.Не використовувати в дискурсі слів, що заміщують реальних людей або ситуації. (Уникати слова "це").2.Говорити „Я", замість: „Ми", „Вони" і т. ін.3. Замінити вислів "Я повинен" на - "Я хочу".4.Не використовувати минулого і майбутнього часу у висловах, користуватись тільки формами теперішнього часу. 5.Говорити про почуття, а не домислювати і фантазувати.6.Щоб актуалізувати емоційні переживання, розповідаючи про нього, тобто говорити з …, а не про… і т.д.

20. Поняття про метамодель комунікації.

Щоб полегшити аналіз мовлення та формалізувати мовні конструкти, в НЛП говорять про метамодель мовлення. Префікс „мета..." в даному випадку означає те незмінне, що характеризує формальну сторону мовленнєвого акту, на що можна оператися, аналізуючи конкретне висловлювання. Метамодель створена для того, щоб навчити слухача, в нашому випадку - консультанта, звертати увагу на форму комунікації партнера. Метамодель як набір засобів для створення кращої комунікації стимулює постановку певних запитань на ті чи інші специфічні форми висловлювань партнера. З допомогою метамоделі можна швидко встановити повноту та обмеження наданої інформації, а також процес моделювання, який використовує співрозмовник. Однак це стає можливим тільки тоді, коли консультант залишається в рамках зовнішнього сенсорного досвіду, тобто в метамоделі клієнта, а не заповнює прогалини в мовленні клієнта уявленнями з власного досвіду. Мовлення людини лише приблизно відображає те, що вона наспрі хоче передати. Буває, що висловлене досить поверхово описує глибі структуру, яка формується не просто з набору слів, а, скоріше, з відч; образів, ідей та ін. Метамодель створена для того , щоб навчити слухача звертати увагу на форму комунікації мовця. Зміст можна нескінченно варіювати , але форма подачі інформації дає слухаючому можливість реагувати таким чином , щоб витягти з комунікації весь сенс повністю . За допомогою метамоделі можна швидко вловити багатство і обмеження наданої інформації , а також процесу моделювання , використовуваного мовцем. Вислуховування і реагування в рамках М. дають можливість максимального розуміння і навчання в будь специфічної комунікації .Метамодель - набір засобів для поліпшення комунікації , вона пропонує питання типу « ? Що » , « ? Як » або « ? Хто » у відповідь на специфічні форми мови мовця . Використання цих питань і реакцій - особливе мистецтво . Практикуючись у вживанні метамоделі , необхідно звернути спеціальну увагу на власні внутрішні процеси.

Усвідомлення моменту, коли ми занурюємося в себе, щоб зрозуміти, що має на увазі пацієнт, і заміна цього питаннями метамодель значною мірою збільшать психотерапевтичну ефективність роботи і допоможуть інтеграції метамоделі в наше несвідоме поведінку. Метамодель заснована на людській інтуїції, тому, ретельно усвідомлюючи цю інтуїцію, ми легко можемо освоїти метамодель.