- •2. Об’єкт і предмет
- •4. Місце і роль права в системі регулювання суспільних відносин
- •5.Поняття права, його основні ознаки
- •6. Зміст права. Право як міра свободи особи та масштаб її поведінки
- •7. Сутність права та його соціальна цінність
- •8. Джерела права. Місце і роль судової практики в правовому регулюванні суспільнх відносин.
- •9. Нормативний договір як джерело права
- •10. Поняття правотворчості. Стадії та суб’єкти правотворчого процесу
- •11. Правові акти:поняття і види
- •12. Понятя, ознаки і види нпа
- •13. Юридична техніка:поняття, значення, елементи
- •14. Поняття, види і значення систематизації нпа
- •15. Дія нпа у часі: принципи, порядок введення в дію та припинення дії
- •16. Дія нпа у просторі
- •17. Поняття та структура системи права. Класифікаційні критерії виділення галузей права.
- •18. Система права і система законодавства: аспекти співвідношення
- •19. Правова система: поняття, структура, співвідношення з системою права
- •20. Поняття, зміст і ознаки правової норми. Способи викладення правових норм у нпа
- •21. Структура правової норми. Види структурних елементів.
- •22. Поняття, ознаки та види правових відносин
- •23. Структура правових відносин
- •24. Субєкти правових відносин
- •25. Підстави виникнення, зміни та припинення правових відносин. Їхня класифікація
- •26. Поняття та види реалізації права. Правореалізція та правове регулювання
- •27. Форми реалізації права: поняття, види, співвідношення із засобами правового впливу
- •28. Застосування права: поняття, ознаки, суб’єкти
- •29. Стадії застосування права
- •30. Прогалини в праві: поняття, види, способи їх заповнення
- •31. Застосування права при колізії та конкуренції норм
- •32. Поняття. Зміст, етапи та способи тлумачення првових норм
- •33. Види тлумачення правових норм за обсягом і за суб’єктам
- •34. Поняття та структура механізму правового регулювання
- •36. Поняття, рівні, види і структура правової свідомості
- •37. Поняття і зміст правової культури, значеня правової освіти
- •38. Правомірна поведінка: поняття, зміст, види, значення
- •39. Правопорушення: поняття, ознаки, види, співвідношення з неправомірною поведінкою
- •40. Поняття та види складів правопорушень- ?????
- •41. Об’єкт і об’єктивна сторона в структурі складу правопорушення
- •42. Суб’єкт і суб’єктивна сторона в структурі складу правопорушення
- •43. Юридична відповідальність: поняття, зміст, підстави, співвідношення зі свободою волевиявлення
- •45. Держава як соціальне явище в суспільстві - ????
- •46. Держава як юридичне поняття - ?????
- •47. Поняття та ознаки правової держави
- •48. Права людини: поняття, історичний розвиток, сучасне значення
- •49. Види та покоління прав людини
- •50. Система захисту прав людини. Значення інституту омбудсмена
15. Дія нпа у часі: принципи, порядок введення в дію та припинення дії
Будь-який нормативно-правовий акт (закон, указ, декрет, постанова, розпорядження, тощо) повинен мати певні критерії дії, такими критеріями виступають дія нормативно-правового акту у часі, у просторі та за колом осіб.
Дія нормативно-правового акту у часі передбачає:
- момент вступу нормативно-правового акта в дію;
- момент припинення дії нормативно-правового акта;
- зворотна дія нормативно-правового акта.
У теорії права розглядаються такі варіанти вступу нормативно-правового акта в дію:
- термін установлюється в самому нормативному акті чи спеціально прийнятому акті (разом з опублікуванням Закону України від 10 березня 1994 р. "Про державну таємницю" була опублікована Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про державну таємницю", де зазначено, що він вступає в дію з дня опублікування);
- якщо нормативний акт не публікується, то з моменту його одержання виконавцем;
- з моменту ухвалення (Конституція України);
- з моменту опублікування;
- нормативно-правові акти, у яких не вказано час набрання чинності і щодо якого не було постанови про порядок введення в дію, вступають у силу по всій території України одночасно після закінчення 10-денного строку з дня офіційного опублікування;
- нормативно-правовий акт (рішення), ухвалені в результаті референдуму, вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо в них самих не визначений інший строк.
Момент припинення дії нормативно-правового акта настає внаслідок:
- закінчення терміну дії, на який видавався акт (за умови, що він був зазначений в нормативно-правовому акті);
- прямої відміни конкретного акта;
- фактичної відміни акта іншим актом, прийнятим з того самого питання;
- із зміною обставин, для врегулювання яких було прийнято нормативно-правовий акт2.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують кримінальну, адміністративну відповідальність особи;
Загальне правило таке: "Норма права зворотної сили не має". Але Існують винятки, наприклад у кримінальному, адміністративному законодавстві передбачено, що у випадку коли нормативний акт, що був прийнятий після скоєння правопорушення, пом'якшує чи звільняє від юридичної відповідальності, то він має зворотну силу, а якщо установлює чи обтяжує відповідальність особи -то норми даного акту зворотної сили не мають.
16. Дія нпа у просторі
Просторове (територіальне) дія нормативних актів ґрунтується на таких принципах як територіальний принцип і екстериторіальний принцип.
Територіальний принцип припускає дія нормативного акту даного суб'єкта правотворчества в межах державних або адміністративних границь даної держави. Іншими словами, нормативний акт діє або на всій території держави, або на певній її частині.
Поняття «територія держави» визначається нормами міжнародного й внутрішньодержавного права. Так, територія українських дипломатичних представництв за рубежем ставиться до території Української держави. Відповідно до Закону України «Про державний кордон України» під територією України розуміється не тільки її, у межах державного кордону, сухопутний, водний простір, повітряний простір над ними, надра, але й військові, невоєнні кораблі, що перебувають під прапором України, наприклад, у відкритому морі, а також повітряні суду, що перебувають поза межами держави під його розпізнавальними знаками. Відповідно до територіального принципу дії нормативних актів, в унітарній державі є нормативні акти, дія яких поширюється на всю територію країни, на територію адміністративно-територіальних одиниць або територіальних автономій. У федеративній державі, акти загальфедеральних органів діють у межах територіальних границь федерації в цілому, а акти суб'єктів федерації діють у межах їхніх територіальних границь. В унітарній, федеративній державі акти органів місцевого самоврядування діють у межах відповідних адміністративних границь.
Екстериторіальний принцип припускає дія нормативного акту даного суб'єкта правотворчества за межами території його юрисдикції. Наприклад, допускається використання іноземного законодавства по деяких спадкоємних справах, при судовому розгляді споровши, що випливають із певних зовнішньоторговельних контрактів (арбітражне застереження яких передбачає саме такий порядок судового розгляду).
