
- •2. Об’єкт і предмет
- •4. Місце і роль права в системі регулювання суспільних відносин
- •5.Поняття права, його основні ознаки
- •6. Зміст права. Право як міра свободи особи та масштаб її поведінки
- •7. Сутність права та його соціальна цінність
- •8. Джерела права. Місце і роль судової практики в правовому регулюванні суспільнх відносин.
- •9. Нормативний договір як джерело права
- •10. Поняття правотворчості. Стадії та суб’єкти правотворчого процесу
- •11. Правові акти:поняття і види
- •12. Понятя, ознаки і види нпа
- •13. Юридична техніка:поняття, значення, елементи
- •14. Поняття, види і значення систематизації нпа
- •15. Дія нпа у часі: принципи, порядок введення в дію та припинення дії
- •16. Дія нпа у просторі
- •17. Поняття та структура системи права. Класифікаційні критерії виділення галузей права.
- •18. Система права і система законодавства: аспекти співвідношення
- •19. Правова система: поняття, структура, співвідношення з системою права
- •20. Поняття, зміст і ознаки правової норми. Способи викладення правових норм у нпа
- •21. Структура правової норми. Види структурних елементів.
- •22. Поняття, ознаки та види правових відносин
- •23. Структура правових відносин
- •24. Субєкти правових відносин
- •25. Підстави виникнення, зміни та припинення правових відносин. Їхня класифікація
- •26. Поняття та види реалізації права. Правореалізція та правове регулювання
- •27. Форми реалізації права: поняття, види, співвідношення із засобами правового впливу
- •28. Застосування права: поняття, ознаки, суб’єкти
- •29. Стадії застосування права
- •30. Прогалини в праві: поняття, види, способи їх заповнення
- •31. Застосування права при колізії та конкуренції норм
- •32. Поняття. Зміст, етапи та способи тлумачення првових норм
- •33. Види тлумачення правових норм за обсягом і за суб’єктам
- •34. Поняття та структура механізму правового регулювання
- •36. Поняття, рівні, види і структура правової свідомості
- •37. Поняття і зміст правової культури, значеня правової освіти
- •38. Правомірна поведінка: поняття, зміст, види, значення
- •39. Правопорушення: поняття, ознаки, види, співвідношення з неправомірною поведінкою
- •40. Поняття та види складів правопорушень- ?????
- •41. Об’єкт і об’єктивна сторона в структурі складу правопорушення
- •42. Суб’єкт і суб’єктивна сторона в структурі складу правопорушення
- •43. Юридична відповідальність: поняття, зміст, підстави, співвідношення зі свободою волевиявлення
- •45. Держава як соціальне явище в суспільстві - ????
- •46. Держава як юридичне поняття - ?????
- •47. Поняття та ознаки правової держави
- •48. Права людини: поняття, історичний розвиток, сучасне значення
- •49. Види та покоління прав людини
- •50. Система захисту прав людини. Значення інституту омбудсмена
14. Поняття, види і значення систематизації нпа
Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність щодо впорядкування та удосконалення нормативно-правових актів, зведення їх в єдину внутрішньо-узгоджену систему.
Здійснення систематизації цих актів необхідне для:
• усунення протиріч між нормативно-правовими актами, встановлення та усунення дефектів законодавства;
• підвищення якості та ефективності законодавства;
• забезпечення зручності користування законодавством, доступності його використання громадянами та іншими суб'єктами права;
• полегшення пошуку юридичної норми, яка підлягає реалізації;
• сприяння вивченню законодавства, а також його дослідженню.
Розрізняють такі форми (способи) систематизації нормативно-правових актів:
Облік — діяльність щодо накопичення нормативно-правових актів, підтримання в контрольному стані, а також створення пошукової системи, яка забезпечує ефективний пошук необхідної правової інформації.
Облік нормативно-правових актів може здійснюватися державними органами і недержавними організаціями як для внутрішнього, так і для зовнішнього користування. Основним завданням означеної форми систематизації є допомога в оперативному пошуку необхідної правової інформації.
Кодифікація — це така форма систематизації нормативно-правових актів, яка полягає в їх удосконаленні через зміну змісту (переробки та узгодження) норм права, пов'язаних загальним предметом регулювання, та об'єднання в новий єдиний нормативно-правовий акт.
Така форма систематизації націлена на докорінну переробку чинного законодавства шляхом підготовки та прийняття нового кодифікованого акта. Вона сприяє стабільності законодавства, тому кодифікаційні акти покликані бути основою законодавчої діяльності. Кодифікація у зв'язку з цим може мати лише офіційний характер.
Інкорпорація — це така форма систематизації, яка полягає в зовнішньому упорядкуванні (чи розташовані в іншому порядку) вже чинних нормативних актів без зміни змісту.
При інкорпорації нормативно-правових актів вилучаються положення, що втратили юридичну силу, включаються внесені в них зміни та доповнення, виключаються положення, що не містять норм права.
Види інкорпорації:
1. За юридичним значенням:
• офіційна — здійснюється від імені компетентних органів, збірники є офіційною формою опублікування, на які можна посилатися при вирішенні юридичних питань;
• неофіційна — здійснюється іншими особами: видавництвами, науковими та навчальними закладами, практичними органами, окремими спеціалістами, тому видані збірники мають лише довідковий, інформаційний характер.
2. За обсягом:
• загальна (генеральна);
• галузева;
• міжгалузева;
• спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі законодавства).
3. За критеріями об'єднання:
• хронологічна — упорядкування нормативно-правових актів здійснюється відповідно до часу їх опублікування та набрання чинності;
• предметна — упорядкування здійснюється за предметом правового регулювання (за галузевою приналежністю);
• суб'єктна — залежно від органу, яким видано інкорпоровані акти.
Консолідація — це така форма систематизації, яка полягає в об'єднанні декількох нормативно-правових актів, які діють в одній і тій самій сфері суспільних відносин, в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни змісту.
Консолідація використовується там, де немає можливості кодифікації. Вона є уніфікацією нормативних актів, усуває їх множину, позбавляє їх від надмірної роздрібності. Ця форма систематизації сприяє об'єднанню загальних положень поточної правотворчості в однорідні групи, є проміжною ланкою між поточною правотворчістю та кодифікацією.