46. Діагностика фінансових та інформаційних стратегічних ресурсів підприємства

Стратегічна діагностика допомагає оцінити ефективність стратегії підприємства, зрозуміти стратегічну позицію підприємства в кожному з напрямків його діяльності, оцінити сильні і слабкі сигнали , що надходять з внутрішньої і зовнішньої середовищ. Інформація, отримана в ході такої діагностики, надає неоціненну підтримку керівнику у процесі формування стратегії підприємства.

Економічна стратегія підприємства орієнтована на зовнішню і внутрішню середовища підприємства. Результати реалізації керівництвом фірми стратегічних рішень багато в чому обумовлені впливом зовнішньої і внутрішньої середовищ на характер вироблюваних рішень, однак і самі стратегічні рішення впливають на процеси, що протікають у внутрішній і зовнішній середовищах. Розглядаючи діагностику стратегії підприємства, розглянемо коротко різні види стратегій, які може застосовувати підприємства.

Товарна стратегія підприємства - правила і прийоми дослідження і формування потенційних ринків товарів і послуг, що відповідають місії підприємства. Товарна стратегія визначає методи пошуку найбільш бажаних для підприємства напрямів діяльності, який забезпечить гнучкість підприємства у зовнішньому середовищі.

Стратегія ціноутворення повинна вказати лінію поведінки підприємства на тих чи інших сегментах ринку, щоб за допомогою ефективної цінової політики залучити покупців до своїх товарів, сформувати стійкі споживчі переваги та прихильність потенційних покупців своєї марки.

Стратегія взаємодії підприємства з ринками виробничих ресурсів являє собою набір принципових пропозицій, що дозволяють ефективно розподіляти ресурси і на цій основі вибирати найбільш бажаних постачальників виробничих ресурсів. Ця складова економічної стратегії повинна базуватися на дослідженні чинників, що визначають попит на ресурси з боку підприємства. Вона тісно пов'язана зі стратегією зниження виробничих витрат.

Стратегія поведінки підприємства на фінансових ринках полягає у виробленні правил мобілізації додаткових ресурсів, що направляються як в інвестиції, так і для вирішення поточних фінансових завдань.

Стратегія зниження трансакційних витрат полягає в вироблення такого регламенту здійснення процесу підготовки та здійснення різних ринкових трансакцій (угод, контрактів, договорів тощо), який дозволяв би уникати невиправданих дорогих відряджень, подорожей співробітників, збору і обробки ненадійною, недостовірної інформації. Вона має запобігати юридичні казуси, що сприяють "нікчемності" угод, що укладаються та угод. Ця стратегія повинна виробляти прийоми вибору бажаних замовників (клієнтів) підприємства, прийоми вивчення потенційних конкурентів, прийоми формування у потенційних партнерів стійкої прихильності до підприємства, постійного прагнення до співпраці з ним. Найважливішою її завданням є формування баз даних про потенційних партнерів щодо трансакцій.

Стратегія зовнішньоекономічної діяльності призначена для створення правил і прийомів поведінки фірми на зовнішньому ринку в ролях експортера та імпортера товарів і послуг.

Стратегія зниження виробничих витрат виробляє лінію поведінки підприємства, що забезпечує конкурентні переваги за рахунок зниження витрат. Вона повинна виробляти принципи регулювання процесу формування витрат як за рахунок факторів виробництва, так і за рахунок стратегічного аналізу витрат по всій "ланцюжку" наростання витрат - від початку виробництва до просування товарів на ринок до потенційного споживача.

Стратегія інвестиційної діяльності підприємства - це стратегія формування інвестиційного портфеля, тобто сукупності цінних паперів, що належать юридичній або фізичній особі.

Стратегія стимулювання персоналу підприємства на досягнення стратегічних цілей підприємства - одна з найважливіших складових економічної стратегії підприємства.

Стратегія запобігання неспроможності (банкрутства) фірми є по суті узагальненням всіх складових економічної стратегії. Її головним завданням є виявлення раніше кризових тенденцій за допомогою так званих "слабких сигналів", що запобігають можливість кризових явищ, і вироблення заходів, які сприяли б протидія цим явищам.