
- •Концепція стратегічного управління
- •Причини та умови виникнення стратегічного менеджменту
- •Стратегічний менеджмент як нова управлінська філософія
- •Стратегічне управління як система
- •Специфічні принципи сучасного стратегічного управління: соціальної відповідальності за виконанням місії перед суспільством, інноваційності, екогармонійності, економічності, емерджентності.
- •6.Еволюція пріоритетів у розвитку менеджменту: стратегічне планування, стратегічне управління, стратегічний менеджмент
- •7. Суть економічної стратегії та підходи до її визначення. Характерні риси економічної стратегії
- •8. Класифікація стратегії підприємства
- •9. Структурно-функціональна побудова системи стратегічного управління
- •10. Підсистеми стратегічного управління: стратегічне планування, реалізація стратегій, організація забезпечення стратегічного управління
- •11. Функції та модель стратегічного управління. Порівняння стратегічного та оперативного управління
- •12. Порівняння стратегічного планування та стратегічного управління
- •13. Стратегічні ресурси підприємства: суть, види, методика аналізу. Стратегічний потенціал підприємства, його складові.
- •14. Принципи структурного аналізу стратегічних ресурсів: комплексність, спів ставність, динамічність (в неті нічого по цьому нема, от пару рядків з книжки)
- •15. Види стратегічного аналізу (swot, pest, snw - аналіз)
- •16. Необхідність та роль місії у функціонуванні підприємтва. Загальні вимоги до формулюання місії та форми формулювання місії.
- •17. Алгоритм аналізу можливості прийняття місії з урахуванням перспектив реалізації Алгоритм формування місії підприємства
- •18. Аналіз конкуренції в галузі. Модель п»яти конкурентних сил за Портером
- •19. Детермінанти конкурентної переваги країни. «Національний ромб». Причини втрати конкурентоспроможності
- •20. Фактори що сприяють зростанню конкурентоспроможності економки країни. Показники конкурентоспроможності національної економіки
- •21. Стратегічна сегментація зовнішнього середовища підприємства. Параметри для виділення сзг. Вибір позиції в конкуренції.
- •22. Матриця Бостонської Консультативної Групи ( бкг), її функції та обмеження.
- •23. Матриця «Дженерал-Електрік» - «Мак-Кензі», оцінка привабливості сзг для її побудови. Дев’ять типових конкурентних стратегій, матриці «Дженерал-Електрік» - «Мак-Кензі».
- •24. Діагностика стану підприємства в конкурентному середовищі (аналіз внутрішнього середовища підприємства, порівняльна оцінка діяльності підприємства з конкурентами, портфельний аналіз)
- •25. Структурно-логічна схема та інструментарій діагностики стану підприємства у конкурентному середовищі. Показники конкурентоспроможності підприємства
- •Структурно-логічна схема діагностики стану підприємства у конкурентному середовищі
- •Інструментарій діагностики стану підприємства
- •26. Конкурентна перевага підприємства та фактори, що її визначають. Життєвий цикл конкурентної переваги, його етапи
- •27. 5 Основних конкурентних стратегій. Стратегія лідерства у витратах. С.Широкої диверсифікації. С.Оптимальних витрат. Сфокусована с, або с.Ринкової ніші. Сфокусована с.Диверсифікації.
- •28. Оцінка ступеня нестабільності зовнішнього середовища. Шкала Ансоффа. Алгоритм визначення оцінки нестабільності зовнішнього середовища
- •29. Оцінка стратегії гнучкості підприємства та її етапи. Концепція синергізму. Визначення ступеня синергізму.
- •31.Стратегія диверсифікації. Види стратегій диверсифікації
- •32.Продуктово-маркетингова стратегія
- •33.Життєвий цикл попиту і технології. Крива росту Гомпарта
- •34.Структура та основні позиції виробничої стратегії. Виробничі потужності. Вертикальна інтеграція.
- •35. Види стратегії витрат. Складові стратегії управління витратами. Економія або витрати на масштабах виробництва
- •36.Цінова політика та методи визначення ціни. Цілі та завдання цінової політики.
- •37. Суть і основні елементи стратегії управління персоналом
- •38. Стратегія взаємодії фірми з ринками виробничих ресурсів.Принципи ефективного розподілу ресурсів за в.Паретто.
- •39. Фактори, що формують попит на ресурси з боку підприємства
- •40. Стратегія поведінки фірми на ринку грошей. Система факторів , що визначають рішення про позику грошей.
- •41. Поведінка підприємства на ринку цінних паперів. Мотиви укладання угод щодо різних видів цінних паперів.
- •42. Розробка фінансової стратегії та система показників, на основі яких вона приймається.
- •43. Система надзвичайних заходів при виникненні несподіваних завдань стратегічного характеру.
- •44. Методи оцінки матеріально-технічних та просторових ресурсів фірми.
- •45. Аналіз людських ресурсів та ресурсів організаційної структури підприємства.
- •46. Діагностика фінансових та інформаційних стратегічних ресурсів підприємства
- •47. Стратегічні інформаційні ресурси та їх діагностика
- •48. Середовище прямого та не прямого впливу на підприємство. Значення та структура зовнішнього середовища безпосереднього впливу.
- •49. Фактори відаленого середовища.Технологія .Стан економіки. Соціальнокультурні фактори. Політичні фактори. Правові факт .Природне середовище . Міжнародні фак…..
- •50. Формування сучасних підходів до визначення стратегічного управління
- •51.Предмет, обєкт , мета , завдання см
- •52.Види життєвих циклів підприємства.Конкурентний стан фірми його розрахунок.
17. Алгоритм аналізу можливості прийняття місії з урахуванням перспектив реалізації Алгоритм формування місії підприємства
Незалежно від методу побудови "дерева цілей" процес формування системи цілей має визначену логічність, які М.М. Мартиненко трансформує в чотири етапи:
1-й етап - формулювання цілей.
2-й етап - визначення пріоритетів цілей.
3-й етап - перевірка цілей на позитивність.
4-й етап - створення внутрішнього зворотного зв'язку.
1-й етап - формулювання цілей Вимоги:
- цілі повинні формулюватися однозначно, конкретно і бути такими, щоб їх можна було виміряти;
- до складу "дерева цілей" мають включатися тільки реалістичні і досяжні цілі;
-цілі повинні бути незалежними і не переплітатися з іншими подібними цілями.
На першому етапі необхідно визначити стилеві цілі методом забезпечуючих умов у такій послідовності. 1. Визначення забезпечуючих умов для місії. Такими умовами можуть виступати основні конкретні функції управління:
- організація управління - відображає стиль, якого б фірма хотіла дотримуватися в майбутньому;
- організація виробництва - зосереджує зусилля на виробництві продукції і зниженні собівартості;
- маркетинг - визначає стратегію збуту продукції і аналізу зовнішнього середовища;
- фінансове управління - визначає стабільність і ліквідність організації в майбутньому;
- НДДКР - напрямок, який відображає процес покращання технології виробництва та удосконалення (створення нової) продукції.
Для кожного зазначеного фактора (умови) необхідно встановити поточний потенціал фірми та майбутній потенціал, що потрібний для досягнення місії. Результати аналізу зводяться в таблицю 4.1.
Таблиця 4.1. Фактори (умови), які забезпечують досягнення місії (організація управління, фінансове управління, маркетинг, організація виробництва, НДДКР)
2. Вибір забезпечуючих умов. Кожен із факторів (умов) має альтернативні варіанти їх розвитку, тому необхідно провести їх ранжування за бальними оцінками , як це подано для фактору "Організація управління".Таблиця 4.2. Вибір та оцінка забезпечуючих умов
Фактор |
Забезпечуюча умова |
Вага |
Організація управління |
|
|
|
|
|
Ціль: |
3. Формулювання стилевих цілей.
Обраний згідно з максимальною оцінкою (встановлений за кількістю існуючих альтернатив) варіант забезпечуючої умови переформульовується у стилеву ціль. При цьому необхідно дотримуватись вимог, що пред'являються до формулювання цілей.
4. Виявлення забезпечуючих умов для стилевих цілей.
Для кожної з сформульованих стилевих цілей визначаються відповідні забезпечуючі умови. Для цього повторюються процедури пункту 2.Отримані набори забезпечуючих умов переформульовуються в робочі цілі 2-го рівня. їх формулювання проводиться з дотриманням умов пункту 3.Після цього переходимо до формулювання цілей 3-го рівня, 4-го рівня і т.д.
При визначенні цілей нижчих рівнів (2-го рівня, 3-го рівня, 4-го рівня) необхідно дотримуватись таких правил.Правило 1. Формулювання цілей нижчого рівня за значенням повинно бути конкретніше формулювань цілей відповідно більш високого рівня, розкриваючи цим самим їх зміст.Правило 2. Кожна ціль верхнього рівня ділиться не менше ніж на дві цілі нижчого рівня.
Правило 3. Не рекомендується спускатися на наступний рівень, поки на рівні, який розглядається, не виконані умови:- зроблена не тільки словесна, але й кількісна характеристика кожної даної цілі;
- критерії цілі розкриті в часі. Формулювання цілей вважають завершеним, якщо починають перераховувати не змістовні компоненти цілі, а взаємозамінні шляхи її реалізації, тобто переходять від аналізу цілей до аналізу заходів з їх досягнення.