21. Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.

Аграрна реформа. Передача селянам всієї або частини поміщицьких земель, Зберігаючи поміщицьке землеволодіння, Столипін оберігав соціальний прошарок поміщиків як найважливішу опору царизму, враховуючи, що в результаті революції 1905-1907 селянство уже не було такою опорою.Реформа трималася на «трьох китах»:

1. доступності для селян дешевих кредитів для створення фермерського господарства і робили незалежними в роботі з торговими посередникими.

2. утворення селян і створення на державному рівні необхідної інфраструктури для збуту сільськогосподарської продукції

3. розгортання програми промислової підтримки аграрної реформи в вигляді державного інвестування в створенні сількогосподарської техніки для фермерських господарств.

Столипинський наказ від 9.11.1906 надавав селянам «право вільного виходу з общини». За тими хто вийшов з общини закріплювалися землі.Переселенська політика. В вересні 1906р частина земель в Зах. Сибірі, Казахстані, Киргизії була передана для переселення селян з Центральної Росії.

В цілому столипінська реформа не дала тих результатів, на які надіявся уряд. Столипіну не вдалось повністю ліквідувати селянську общину.

22. Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.

В результаті Лютневої революції відбулися значні зміни в державному ладі Росії. На зміну царської монархії прийшла буржуазна республіка. Вищим органом державного управління в державі стало Тимчасовий уряд, що здійснював виконавчо-розпорядчі функції. Вищим органом державної влади був Сенат. На зміну Департаменту поліції Тимчасовий уряд створив новий орган – Головне управління по справам міліції. Було ліквідовано міністерство імператорського двору та канцелярію царя.З’явилося Міністрерство праці, що регулювало трудові відносини. В серпні було скасовано Святійший Сенод і посаду обер-прокурора Синода.При Міністерстві юстиції з’являється так званна Надзвичайна слідча комісія для розслідування протизаконних за посадою дій бувших міністрів і інших вищих посадових осіб.

Було створено Тимчасову раду Республіки для здійснення контролю за діяльністю Тимчасового уряду в складі 555 чоловік. При уряді було створено Юридичну раду, в її склад увійшли 7 провідних юристів, які давали попередній юридичний висновок.

Деякі зміни відбулися в місцевому управлінні. Було скасовано посади генерал-губернаторів, градоначальників, станових приставів, земських начальників. Замість них органами державного управління стали губернські, міські і повітові комісари Тимчасового уряду. Відбувається процес подальшої демократизації органів місцевого самоуправління. Створюються волосні земські збори і управи.

23. Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.

До осені 1917 року в Петрограді значно посилився вплив Ради, тон в якому задавали більшовики. На чолі Ради став випущений в серпні з в'язниці Л. Д. Троцький. Фактично нічого не заважало Раді узяти владу в Петрограді в будь-який момент, але більшість лідерів більшовиків на це не наважувались.

-16 жовтня за пропозицією Троцького був створений Військово-революційний комітет Петроградської Ради (ВРК). -21 жовтня на мітингу в Смольному була прийнята резолюція про підтримку ВРК гарнізоном, після чого ВРК зажадав від командування військовим округом Петрограду підкорятися його наказам. У відповідь Тимчасовий уряд зажадав, щоб ВРК розпустився, обіцяючи у такому разі відмовитися від переслідувань. -Відбувається історичне закрите засідання вождів більшовиків, на яке Ленін прибуває таємно в гримі робітника. За пропозицією Леніна було вирішено виступити точно в день відкриття II з'їзду Рад — 25 жовтня, щоб поставити з'їзд перед фактом, що відбувся, не розкриваючи при цьому своїх планів заздалегідь. -24 жовтня загони матросів, прибулі з Кронштадта за наказом ВРК, займають телефонну станцію, телеграф і Державний банк. Війська гарнізону залишилися в казармах. Незначний опір чинили лише загони юнкерів.-25 жовтня озброєні загони ВРК, не зустрічаючи опору охорони, пройшли в Зимовий палац і заарештували членів Тимчасового уряду. Керенський утік до Гатчини за допомогою своїх прибічників.

Перший декрет про землю Рад. Росії. Прийнятий 2-м Всерос. з'їздом рад 26.10.1917. Д. базувався на трьох осн. правових положеннях. По-перше, декрет проголошував націоналізацію зем. фонду Росії. У п. 1 Сел.наказу зазначалося, що «право приватної власності на землю скасовується назавжди; землю не можна ні продавати, ні купувати, ні здавати в оренду або заставу, ні в будь-який інший спосіб відчужувати» По-друге, декретом передб конфіск поміщ., уділ., монаст. і церк. земель та передача їх у розпорядження волосних зем. к-тів і повітових рад сел. депутатів. По-третє, містив розподіл земель «між трудящими залежно від місцевих умов, за трудовою або споживчою нормою».

Декрет про мир 1 зовнішньополіт. акт Рад. Росії: вимога справедливого й дем. миру, мирне співіснування держав з різними соціально-екон. системами, відмова Рад. Росії брати участь в імперіаліст, війнах, засудження колоніальної системи імперіалізму. проголошено повну рівність держав і народів, поважання їхнього суверенітету й незалежності; засуджено імперіаліст, війну як найб. злочин проти людства, запропоновано почати відкриті переговори про укладення миру.