- •1.Вищі органи влади Київської Русі.
- •2.Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •3.Джерела холопства в Київській Русі.
- •4.Редакції Руської Правди.
- •5.Договори Русі з Візантією.
- •7.Правове становище населення в Київській Русі.
- •8.Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •9.Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •10.Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •11.Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •12.Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •13.Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •14.Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •15.Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •17.Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •18.Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •19.Правове становище населення Новгородської республіки.
- •20.Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •21.Правове становище населення в Московській державі в xVст.
- •22.Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •23.Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •25.Зародження інквізиційного процесу.
- •26.Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •29.Стоглав 1551 року.
- •30.Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •32.Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •33.Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •35.Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •36.Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •37.Кодифікаційні роботи на поч. XviiIст.
- •39.Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •40.Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •41.Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •74.Перші рад.Кодекси 1917-19рр.
- •98.Розробка і прийняття Конституції срср 1977р.
Кримінальне Уложення 1903 року.
Злочин – протизаконне діяння і не виконання того, що під страхом покарання передбачено законом.
Види злочинів:
проти церкви та релігії: богохульство; єресь; образа святинь
проти верховної влади
майнові злочини:розбій; грабіж; крадіжка; шахрайство
проти особи: вбивство батьків, дітей священника, посадової особи, повторне вбивство.
посадові злочини
Основною метою покарань є відшкодування та прагнення попередити інші злочини. Система покарань:
Основні: смертна кара, каторга, заключення до виправного будинку, тюрма, штраф.
Додаткові: позбавлення звання, пільг, пенсій, майнових прав, сімейних прав, права займання державних посад
Замінні: відправлення неповнолітніх в виховні будинки
Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
Революція 1905р зробила другий крок на шляху до перетворення неорганічної самодержавної влади в конституційну монархію.На шляху конституційного будівництва Росії став Маніфест 17жовтня 1905р про удосконалення державного порядку і організацію законодавчого органу , що обмежував б монархічну владу.Політичне значення Маніфесту заключався в тому що він фактично закладав основи парламентської монархії в Росії. Проголошувалось право нагляду вибраних народом органів за діями виконавчої влади. Юридичне значення Маніфесту заклечалось в його статусі. Він відносився до законів, які ми тепер називаємо конституційним. Маніфест дарував підданим Росії непорушні основи цивільної свободи на засадах дійсної недоторканості особистості, свободи совісті, слова,зборів та союзів.17 жовтня 1905 року “Маніфест щодо вдосконалення державного порядку” проголосив:
- обдарування свободи совісті, слова, зборів та створення спілок
- притягнення до виборам ширших прошарків населення (дається виборче право тим верствам, які мають її практично ніколи був)
- обов'язковий порядок затвердження Державної Думою всіх видаваних законів (тобто формується легіслатура)
Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
Основні державні закони 1906р можна назвати першою російською конституцією. В цьому документі вказується форма правління – дуалістична монархія – монархія, в якій з однієї сторони, надзвичайно широка влада монарха, а з іншої існує парламент, що наділений законодавчою владою. Форма державного устрою – унітарна держава визначена конструкція органів державної влади, їх компетенція і порядок взаємодії, порядок взаємовідносин центра та регіонів. У відповідності з Основними законами імператору належала державна влада. Він не тільки голова держави, а і голова виконавчої влади.Імператор призначав прем’єр-міністра та інших міністрів.Царська влада ділила законодавчу владу з Державною Думую і Державною Радою. імператору належало прово законодавчої ініціативи, право абсолютного вето. Накази імператора повинні бути скріплені підписом прем’єр-міністра. В Основних законах містилася особлива глава, в якій закріплювалися основні права і свободи підданих. Проте вони носили формальний характер.