17. Земська реформа 1864 року.

Положення про губернські і повітові земські установи, буржуазна реформа, викликана необхідністю пристосувати самодержавних д. Росії до потреб капіталістичного розвитку, прагненням царизму залучити на свій бік лібералів у боротьбі з революційним рухом. В кожній губернії і в кожному помісті обиралися губернські та міські збори. Вибори були безстанові, але від участі в них відсторонювались жінки, учні, народні вчителі, армія та поліція. Населенням обиралися лише члени помісних земських зборів, причому виборці поділялися на три виборчі курії: повітових землевласників, міських виборців, виборців від сільських общин.

Міська реформа 1870 року.

Одна з бурж реформ в Росії 60-70-х рр. 19 століття Згідно Міським положенням [затв. імп. Олександром II 16 (28). УІ 1870] на міські органи самоврядування (думи та управи) було покладено виконання адм.-госп. завдань на тер. міста: Питання впорядкування (тр-т, освітлення, опалення, каналізація, водопровід, благоустрій мостових, тротуарів, мостів), завідування шкільним, мед. справою, міською торгівлею і пром-стю, міським кредиту т.д.

Органами самоврядування в містах були міські виборні збори, міська дума і міська управа. Міські виб. збори скликалися тільки для обрання гласних членів міської думи, час їх скликання визначався думою. Голосні обиралися секретності. голосуванням на 4 роки. Кількість гласних в міській думі залежала від кількості населення міста (від С до 72); в столицях - значно більше (у Москві - 180, Санкт-Петербурзі - 250). У виборах мали право брати участь міські жителі будь-якого стану, які досягли 25-річного віку, володіли нерухомістю, зокрема пром. або торг, підприємствами, займалися промислами або дріб, торгівлею і платили міські податки. Юрид. особи і жінки брали участь у виборах через представників. Не допускалися до виборів особи засуджені, звільнені з посади, ті, які перебували під слідством, позбавлені духовного сану і т.д. Виборці ділилися на 3 курії (великі, середні і дрібні платники податків). Кожна з них обирала рівну кількість (третина) гласних міської думи. Встановлений порядок забезпечував перевагу в складі дум і управ представників заможних верств, оскільки перші 2 курії мали 2 / 3 голосних, складаючи при цьому лише близько 14% від заг. кількості виборців. Діяльність органів міського самоврядування перебувала під наглядом губернаторів і м-ва внутр. справ. З цією метою згідно Міським положенням були створені губернські по міських справах присутствія під головуванням губернатора, які розглядали скарги на міські органи самоврядування. Особовий склад міської управи вважався знаходиться на державній службі. М. р.. 1870 була проведена і в 9 губерніях і прирівняних до них містах України. В інших укр. міст реформа проводилась на розсуд міністра внутр. справ з урахуванням місць. особливостей. На Одесу силу Міського положення з деякими змінами була поширена з особливих Правилами від 20.VI 1872, а на зап. губернії - по спец законом від 29.IV 1875. Процес проведення М. р. 1870 в Україні розтягнувся на 14 років. За цей час міське управління було реформовано в 135 містах і посадах, а нереформованим залишилося в 25 містах і посадах. Цей процес не був одночасним: якщо на більшій частині тер. Україна реформа проводилася в стислі терміни (часто не враховувалося навіть бажання більшості городян), то на Правобережжі уряд, перш за все з політичних міркувань, здійснював реформування поступово, починаючи з тих міст, де «не здається це шкідливим і небезпечним у політичному відношенні».