14. Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.

Підготовка селянської реформи розпочалася в 1857р її здійснював Головний комітет по селянським справам.Спалах християнського руху змусив владу прискорити підготовку реформи. 19 лютого 1861року Маніфест був підписаний царем. Він вирішив 4 питання:

1. про особисте звільнення селян. Зупинялося право поміщика розпоряджатися особистістю селянина. Селяни отримували особисті і майнові права. Протягом двох років селяни змушені були відробляти попередні повинності.

2. про земельні наділи і повинності звільнених селян. Селяни наділялися землею і польовим наділом, причому наділалися в обов’язковому порядку

3. про викуп селян своїх земельних наділів. Розмір викупних платежів визначався не вартістю землі, а розміром дореформених селянських феодальних повинностей. 20-25% вартості селяни сплачували готівкою, 75-80% брали в позику в держави на 49 років під 6% річних.

4. про організацію селянського управління. Зберігалась общинна форма землеволодіння. Община була власником землі. Община платила податки, розприділяла між селянськими дворами. Разом з цим община створювала для селянина соціальни захист. Органами селянського управління в сільських общинах,були сільські сходи, які обирали старост і інших посадових осіб.

15. Судова система за судовою реформою 1864 року.

Сенат – вища судова інстанції, в якій були касаційні департаменти.

• Місцеві суди:

волосний – селянський суд. Склад: 3 судді, які обиралися на волосних зборах. Компетенція: дрібні цивільні справи

мировий:

мировий суддя здійснював суд одноособово. Вимоги: 1. Не молодше 25р 2. Вища юр. освітаВолодіння майном

З’їзд мирових суддів – апеляційна і касаційна інстанція до мирового суду. Компетенція: дрібні справи, де примирювалися сторони; цивільні справи до 500р; кримінальні справи, де покарання було ув’язнення. Остаточними вважалися такі рішення: за позовом до 30р; кримінальні справи, де виносився виправдовуючий вирок; вирок з такими санкціями догани як штраф до 15р

• Загальні суди:

Окружний суд – складався із цивільних та кримінальних департаментів. Юрисдикція: справи, які перевищували компетенцію мирового суду. Цивільні справи вирішував голова і 3 присяжні засідателі, а кримінальні справи вирішував голова та 12 присяжних. Вимоги до голови: 1. Вік – 25р 2. Юр. освіта 3. Стаж – 3р 4. Затверджувався імператором. Вимоги до присяжних: 1. Вік – 25-70р 2. Російське підданство 3. проживання на території Росії не менше 2 років 4. Володіння певним майном. Не мали права бути засідателями: 1. Держслужбовці 2.Вчителі 3. Священники 4.Військові. Всі вироки апеляції не підлягали, а лише касації в Сенаті.

Судові палати – суд другої інстанції для окружного суду і суд першої інстанції по справах державних злочинах, посадових злочинах. Тут було три станових засідателя: 1. дворяни 2 міщани 3 селяни

16. Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.

• принцип змагальності – відокремлення функцій судійського обвинувачення від захисту; вперше запроваджувався інститут адвокатури і буле реорганізована прокурорська система. Адвокати: присяжні повірені(здійснював захист у всіх видах суддів) та приватні повірені(дрібні цивільні та кримінальні справи)

• відокремлення суду від адміністрації. реалізації цього принципу сприяли високі оклади суддів та відокремлення органів слідства від поліції

• безстановості створення єдиної судової системи для всіх підлеглих Російської імперії

• гласності на засідання суду допускалася публіка

• рівності всіх перед судом

• колегіальності

• виборності

• незмінюваність суддів та слідчих