- •1.Вищі органи влади Київської Русі.
- •2.Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •3.Джерела холопства в Київській Русі.
- •4.Редакції Руської Правди.
- •5.Договори Русі з Візантією.
- •7.Правове становище населення в Київській Русі.
- •8.Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •9.Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •10.Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •11.Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •12.Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •13.Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •14.Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •15.Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •17.Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •18.Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •19.Правове становище населення Новгородської республіки.
- •20.Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •21.Правове становище населення в Московській державі в xVст.
- •22.Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •23.Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •25.Зародження інквізиційного процесу.
- •26.Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •29.Стоглав 1551 року.
- •30.Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •32.Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •33.Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •35.Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •36.Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •37.Кодифікаційні роботи на поч. XviiIст.
- •39.Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •40.Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •41.Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •74.Перші рад.Кодекси 1917-19рр.
- •98.Розробка і прийняття Конституції срср 1977р.
Жалувана грамота містам 1775 року.
При підготовці «Жалуваної грамоти містам» були використані такі джерела: матеріали Уложенної комісії, Цеховий устав, Устав благочинства, Постанова для управління губерніями, пруський Ремісничий устав. «ЖГМ» складалася із маніфесту, 16 розділів та 178ст. Грамота закріплювала єдиний становий статус всього населення міста. Особисті права міщан: включали право на охорону честі та гідності, особистості та життя, право на пересування та виїзд з-за кордон. До речових прав відносились право власності, право володіти промисловими підприємствами, право на ведення торгівлі.
Установа про губернії 1775 року.
В 1775р Катериною ІІ була видана Установа про губернії 1775р, що змінила систему місцевого управління. В основі нового поділу країни було поставлено кількість населення. На чолі губернії імператором призначався губернатор, що володів широкими повноваженнями по управлінні губерніями. Губернське правління: губернатор, губернський прокурор, 2 радники. Генерал-губернатор управляв декількома губерніями.
Установа про губернії реформувало судову систему. Устанавлювалось декілька видів судів – духовний; кримінальний; поліцейський; торгівельний; військовий; придворний; спеціальний. Всі суди входили в єдину систему: повіт – провінція – губернія. Апеляційною інстанцією для повітових судів став верховний земський суд, складався з двох департаментів – по кримінальним та цивільним справам. Апеляційною і ревізійною інстанціями в губернії стали судові палати. Сенат залишався вищим судовим органом для судів всієї системи.
Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
1801р – заміна Ради при Височайшому дворі Неодмінною державною радою
1801р – створенно Негласний комітет (входили молоді друзі імператора)
Оголосив Сенат верховним контрольним і законодавчим органом.
1802р Ліквідував колегії, замінив Міністерствами(Військово-сухопутний, Військово-морське, Юстиції, Внутрішніх справ, Іноземних справ, Фінансів, Комерції, Народного просвітництва). Комітет міністрів – виконавчий орган. Завдання міністерств: організація зносин з місцями, підготовка документів про поточні справи та звіти
Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
Кріпосницький устрій тормозив подальший економічний розвиток Росії. На поч..ХІХст держава змушена була дозволити розбагатівши селянам викуповуватись на свободу.В 1803р був прийнятий указ «Про вілих хліборобів». За цим наказом поміщики отримували право «відпускати» кріпаків на волю з наділом землі за дуже високий викуп. В 1842р з’явився наказ «Про зобов’язаних селян», який надавав поміщикам право звільняти селян без землі. При цьому поміщики могли наддати селянам землю в користування, за що останні повинні були нести деякі повинності.
Масові антифеодальні виступи селян Прибалтики змусили царську владу звільнити від кріпосного права селян Естляндської, Ліфляндської і Курляндської губерній без землі. Вільні селяни змушені були користуватися землею поміщиків за несення повинностей
Кодифікація права М. Сперанського.
Наступна спроба кодифікації була здійсненна в 1804р Комісі під керівництвом Сперанського створила проекти цивільного, кримінального і торгівельного уложень. Проте уложення ці не були прийнятію В 1826р робота по кодифікації відновилася. М. Сперанський запропонував створити спочатку повний звід законів Російської імперії, розташувавши законодавчі акти в хронологічному порядку. Належало виявити і зібрати значну кількість законодавчих актів. Повна збірка законів була готова до 1830р. Воно включало 40 томів законів і 6 томів додатків.
Разом з тим велася робота по складанню Зводу дійсних законів Російської імперії. В 1832 Звід законів був опублікований. В Звід були включені лише дійсні акти: деякі закони скоротили, із протирічних актів друкувалися пізніші. Укладачі намагалися розмістити закони по певній системі, що відповідала галузям права.
Звід законів ділився на вісім головних розділів та 15 томів. Будучи в основі феодально-кріпосницьким, Звід враховував в деякій мірі інтереси буржуазії. Кодифікація російського права мала велике значення. Вона привела до формування спеціальних галузей законодавства.