39.Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.

Злочин – всяка дія, що суперечила закону.Суб’єктами злочину могли бути всі

На першому місці стояли злочини проти церкви. Оскільки цервка була важливою ідеологічною опорою, то злочини проти релігії суворо каралися.

На другому місці стояли політичні злочини. Будь-яка спроба здійснення якого-небудь насилля проти царя каралася четвертуванням і конфіскацією майна.

Велику увагу приділяли військовим злочинам. Здача фортеці, капітуляція без наказу царя тягнули за собою повішання.

Суворе покарання призначалось за злочин на посаді.

Злочин проти суду – лжесвідчення, лжеприсяга

Серед злочинів проти особи на 1 місці стояло вбивство. До найбільш важких видів вбивства відносились вбивства батьків, дітей, офіцера.Самогубство кваліфікувалось як злочин, вважалось, що самогубця дезертує.

Побої та каліцтво каралося відсіччю руки.

Речові злочини: крадіжка, підпал, грабунок.

40.Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.

Головною ціллю покарання був страх. З цією ціллю покарання виконували привселюдно. Зберігалося і значення відшкодування. Покарання також своєю метою мало ізоляцію. Для цього використовували саджання в тюрму і клеймування злочинців.

Види покарань:

• смертна кара передбачалась в 74 артикулах. Крім простих видів смертної кари(розстріл, відсіч голови) застосовувалась кваліфікаційна (четвертування, спалення, утоплення)

• тілесні покаранн:членопошкоджуюче – вирізання язика, відрізання вух; болючі – побиття кнутом

• відсилання на каторгу

• тюрма

• майнові покарання

41.Реформа центрального управління за часів Петра і.

Петро I провів радикальні реформи державного ладу..Замість скасованої Боярської думи створюється Сенат, наділений законодавчими правами. При Сенаті з контрольними функціями перебуває генерал-прокурор.

У 1717р було ліквідовано приказну с-му і затверджено с-му колегій Накази поступилися місцем колегіям, число яких дорівнювало 12(1 Колегія іноземних справ 2Військова колегія 3. Адміралтійська 4Малоросійська(справи України) 5Берк-колегія(здобуття руд і корисних копалин) 6Мануфактурна колегія 7Камер колегія(відала казенним зборами) 8Камерц колегія(торгівля) 9Штате – контроль (нагляд за витратами) 10Ревізор колегія(бюджет) 11Колегія юстиції 12 Духовна колегія)Склад колегії: голова – президент; віце-президент; 4радники; 4 асесори.

Зросла питома вага каральних органів - Преображенського наказу, Канцелярії таємних розшукових справ. Була створена регулярна поліція.

42.Правове становище населення в першій чверті XVIIIст.

• Дворянство – служивий стан.Помістя = вотчинам.Всі посади поділялися на 14 рангів або класів. З 1762р дворяни були звільненні від обов’язкової служби. Дворянське звання передавалось дітям та дружині. Дворяни користувалися особистою та майновою недоторканістю.

• Духовенство –привілейованиий стан. Користувалося доволі сильним політичним впливом в країні. Нижче духовенство по мірі необхідності.

• Селяни: державні належали царю; двірцеві –працювали у палаці; церковні – працювали в церкві; посесійні – належали заводам; із однодвірців – нащадки служивих людей, сплачували подушний податок; поміщицькі – належали панам

• Холопи – не платили податкиі не несли повиностей. В 1720р холопи = кріпаків

• Міщани:

1 розряд – ті хто мали землю в місті

2 розряд – купці

3 розряд – ремісники

4 розряд – іноземці

5 розряд – імениті громадяни – звільнені від податків, вносили великий відсоток з капіталу

6 розряд – посадські люди

Міщани не мали права володіти землею