
- •1.Вищі органи влади Київської Русі.
- •2.Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •3.Джерела холопства в Київській Русі.
- •4.Редакції Руської Правди.
- •5.Договори Русі з Візантією.
- •7.Правове становище населення в Київській Русі.
- •8.Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •9.Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •10.Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •11.Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •12.Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •13.Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •14.Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •15.Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •17.Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •18.Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •19.Правове становище населення Новгородської республіки.
- •20.Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •21.Правове становище населення в Московській державі в xVст.
- •22.Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •23.Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •25.Зародження інквізиційного процесу.
- •26.Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •29.Стоглав 1551 року.
- •30.Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •32.Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •33.Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •35.Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •36.Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •37.Кодифікаційні роботи на поч. XviiIст.
- •39.Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •40.Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •41.Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •74.Перші рад.Кодекси 1917-19рр.
- •98.Розробка і прийняття Конституції срср 1977р.
36.Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
Ознаки абсолютизму:
Абсолютна влада монарха
перехід від феодалізму до капіталізму
наявність сильного бюрократичного апарату
наявність сильної армії
ліквідація всіх станово-представницьких органів
Особливості рос. абсолютизму:
Розвиток монархії в умовах кріпосництва
Монарх опирався на кріпосне дворянство
Видання великої кількості юридичних актів
Встановлення абсолютної монархії в Росії супроводжу-валось широкою експансією держави, її вторгненням в усі сфери суспільного, корпоративного і приватного життя. Екс-пансіоністські прагнення виразились, перш за все, у прагненні до розширення своєї території і виходу до моря. Наступним напрямом стала політика подальшого закріпачення, яка прийняла найбільш жорстокі форми у XVІІ ст. Посилення ролі держави виявилось також у детальній регламентації прав і обов’язків окремих станів та соціальних груп. Поряд з цим відбувалась юридична консолідація правлячого класу, із різ-них феодальних прошарків склався стан дворянства.Посилення монархічної влади неминуче зіткнулось з політичними інтересами церкви. Соборне уложення стало юридичною перепоною для концентрації земельної власності церкви і для розширення її юрисдикції. Вже в кінці XVІІ ст. стали обмежуватись деякі фінансово-податкові пільги церковних установ, а пізніше церковні установи повинні були сплачувати все більше і більше видів податків. У 1718 р. Духовний регламент заснував вищий орган церковного управління, який з 1721 р. став називатись Святішим Урядовим Синодом. З 1722 р. контроль за діяльністю Синоду був покладений на світського чиновника.
37.Кодифікаційні роботи на поч. XviiIст.
У період становлення абсолютизму зростання маси законів супроводжується галузевою диференціацією законодавства. Відповідно до цього ведеться і систематизація права Ще при Петрі І багаторазово здійснювалися спроби кодифікувати право і звести його в єдине Уложення, але потім пішов по лінії створення галузевих кодексів. У першу чергу зазнали кодифікації військові галузі права. Так виник Військовий артикул - перший в російській праві військово-кримінальний кодекс. Таким чином, система феодального права, що розвивалася разом з розвитком феодального держави, при абсолютизмі починає оформлятися в систему галузевих законодавчих актів, до того ж кодифікованих, тобто система права перетворюється на систему законодавства. Найбільш відома діяльність Уложенних комісй при Єлизаветі Петрівні та Катерині ІІ. Проте через протиріччя інтересів різних соціальних груп і нових війн праці комісії так і залишились незакінченими.
38.Форми правових актів XVIIIст.
В абсолютній монархії кожне слово монарха з формальної точки зору було законом. Тому щоб відокремити закон як нормативні акти від адміністративних розпоряджень царя був створений порядок за яким законом вважалися акти, які зареєстровані Сенатом і опубліковані ним як закони.Таким чином у 18ст уже розрізняли:
закони як акти верховної влади:
устави – збірки норм, виданих для конкретних відомств, які оприділяли порядок їх функціонування
регламенти – регулювали організацію і порядок діяльності нових установ
маніфести – видавалися тоді, коли влада хотіла підкреслити урочистість і важливість нормативного акту, що приймався
адміністративні акти з приводу конкретного випадку
судові рішення