
- •Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління та авторів заборонено.
- •Модуль 1. Основні аспекти текстологічного вивчення історії тексту
- •Тема 1.
- •Текстознавство як наукова дисципліна
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Текстологічне вивчення джерел тексту
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Вибір джерела основного тексту
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 4. Спотворення тексту
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 5. Особливості атрибуційної роботи над анонімними творами
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Проблеми датування твору
- •Тема 7.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 8. Коментарі як сукупність довідкових відомостей
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 9 Види критичних видань
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 10 Масові видання, текстологічна підготовка
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 11 Типи видань залежно від повноти складу
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 12 Розташування творів у виданні
- •Запитання для самоконтролю
- •Лихачев д.С. Текстология. Краткий очерк. - м.-л., 1964.
- •Допоміжна
Запитання для самоконтролю
1. Проаналізуйте атрибуцію на основі аналізу документів.
2. З’ясуйте, у чому полягає атрибуція на основі ідейного аналізу твору.
3. Охарактеризуйте атрибуцію на основі аналізу мови і стилю.
4. Визначіть, у чому полягає своєрідність творів, розміщених у розділах видань «Dubia».
Тема 6. Проблеми датування твору
План
1. Основні дати твору.
2. Шляхи і прийоми датування.
1. Проблема датування твору виникає перед текстологом не лише тому, що це необхідно для з’ясування місця твору у хронологічному ряді. Встановлення якомога більш точної дати спричинює правильні літературознавчі висновки про творчість письменника, його зв’язок з навколишньою дійсністю, творчій метод тощо.
Кожен твір характеризується трьома основними датами: датою початку роботи над твором, датою закінчення цієї роботи і датою першої публікації. Подекуди між першими двома датами проходить досить тривалий час, і в цей період можуть бути інші важливі дати: дата найбільшого творчого підйому, дата знаходження вирішального повороту в сюжеті, дата повної відмови від початкового замислу і повернення до роботи уже з інших позицій тощо.
Датою початку роботи автора над твором слід вважати дату, коли він безпосереднього приступив до роботи. Датою закінчення роботи над текстом (для творів, опублікованих автором), є дата останнього чистового рукопису. Навіть якщо після цього у коректурах чи при перевиданні автор багато і цілеспрямовано працював над текстом, тобто творчий процес продовжувався, саме рішення автора опублікувати твір свідчить про те, що він закінчений.
Ці дві дати визначають час створення твору, ними воно датується при публікації, ними керуються при визначенні місця твору у загальній хронології творчості, а значить і місце його у зібранні творів письменника.
Щодо дати першої публікації, то слід мати на увазі, що літературна творчість – явище суспільне: письменник пише не для себе, а для читачів. Якщо твір не опублікований, він залишається фактом особистої біографії письменника і суспільного резонансу не має. Тому важливо, не лише те, коли автор його написав, але й те, коли його оприлюднили. Це може бути дата прижиттєвої чи посмертної публікації, її завжди необхідно подавити у коментарях, навіть у тих випадках, коли вона несуттєва в принципі, тому що твір був відомим задовго до публікації.
Подекуди дати початку і закінчення роботи над твором співпадають, коли йдеться, наприклад, про невеликий вірш; в інших випадках співпадають дати закінчення роботи над текстом і його публікації.
Отже, питання датування повинні вирішуватися на основі конкретного аналізу кожного окремого випадку.
2. щодо шляхів і прийомів датування, то здебільшого це виявлення авторських дат, що подекуди містяться в рукописах і навіть подаються автором при виданні його творів. Проте практика показує, що автори нерідко повідомляли (свідомо чи несвідомо) невірні дати створення своїх творів. Тому кожна авторська дата повинна бути перевіреною на основі точних джерел.
Часто аналіз дат у рукописах здійснюється для того, щоб зрозуміти, що вони означають: початок, кінець чи певний етап роботи.
В усіх випадках авторська дата є частиною тексту, тому навіть не прийнявши певну дату як дату створення тексту, текстолог не повинен її змінювати, видаляти як частину тексту: в авторському варіанті її друкують там, де поставив автор, а висновки текстолога про датування знаходяться у текстологічному коментарі.
У тих випадках, коли автором твір не датований, так, як і в атрибуцій ній роботі, текстолог повинен використовувати для встановлення дати увесь арсенал засобів, наданих йому історією тексту твору. Перш за все необхідно обстежити усі документальні джерела: щоденники, листи, спогади про автора і його сучасників; палеографічні дані: колір і якість паперу, філіграні, колір чорнил, своєрідність почерку; зміст твору: згадування у ньому фактів, подій, імен, що дозволить віднести твір до більш-менш точного часу.
Велике значення для датування має вивчення ідейних позицій і поглядів письменника в досліджуваний текстологом період написання твору.
Для датування можуть використовуватись й історико-стилістичні спостереження над текстом. Стиль письменника, його слововживання змінюються впродовж життя.
Загалом для датування може і повинен досліджуватися досить широке коло джерел, які дають можливість встановити дату створення твору досить точно.
Запитання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте основні дати твору.
2. Проаналізуйте шляхи і прийоми датування, які використовуються у текстології.
Модуль 2.
Основні аспекти текстологічної підготовки видань