Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте особливості повного зібрання творів.

2. З’ясуйте, у чому полягають особливості підготовки зібрання творів.

3. Схарактеризуйте такий тип видання, як вибрані твори.

4. Поясніть, які критерії відбору творів для збірки існують у текстологічній практиці.

5. Проаналізуйте окреме видання твору.

Тема 12 Розташування творів у виданні

План

1. Особливості розташування творів залежно від типу і виду видання.

2. Особливості розташування творів залежно від волі автора.

3. Особливості розташування творів залежно від своєрідності творчості письменника.

4. Жанрово-хронологічний принцип.

1. Розташування творів у виданні – не формальність, яку можна вирішити механічно: чи по жанрах, чи по хронології. На рішення цієї проблеми впливає ряд ознак, не враховувати які текстолог не може.

По-перше, це тип і вид видання. Різний обсяг, різне призначення видань і, як наслідок, різні категорії читачів – усе впливає на принцип розташування творів. «Вищі» форми видань (академічні і наукові повні зібрання творів) повинні будуватися зі збереженням суворої хронології у порядку розташування творів. При цьому в одному ряді можуть іти твори закінчені і незакінчені, опубліковані і замітки. У науково-масових і масових виданнях можливі (а подекуди і бажані) відхилення від суворої хронології.

2. Наступною ознакою, що впливає на розташування творів у виданні, є воля автора. Є немало випадків, коли автор виражав свою волю відносно будови зібрання його творів: певні твори взагалі не включав у зібрання, інші об’єднував у цикли, вважав необхідним розташовувати у певній послідовності.

Часто автор публікує за життя твори у періодиці багато творів, проте, готуючи зібрання творів, нерідко суворо відбирає їх і у це видання включає не усі; крім того, у його архіві залишаються закінчені, але з певних причин не опубліковані твори. У таких випадках, щоб у повній мірі донести до читача твори автора і повідомити читача про відбір, зроблений автором, застосовують розподіл спадку на три частини: «Твори, що входили до зібрання творів», «Твори, що не входили до зібрання творів» і «Твори, , неопубліковані за життя автора».

Якщо автор такого суворого відбору не робив або не випустив за життя більш-менш повного зібрання своїх творів, можна обмежитися повідомленням у коментарях про те, що певний твір не входив до прижиттєвих збірок.

3. Наступною ознакою, що впливає на розташування творів у складі видання, є деякі особливості творчості письменника.

Серйозної уваги потребує такі специфічні особливості деяких письменників, як важливі етапи у житті, що кардинально вплинули на творчість, та створення ними циклів. При цьому слід розрізняти підбір творів, що були зроблені автором, і ті випадки, коли сам автор відбирав твори для збірки чи тому творів.

Що стосується творів, які ніколи не входили до циклів, то вони розміщуються за датою їх написання; твори, що раніше входили до одного циклу, а пізніше були переведені в інший, незалежно від дати створення, друкуються у складі нового циклу; нарешті, твори, що раніше входили до циклу, але пізніше з певних причин були виключені з нього і не введені до складу іншого, розглядаються як самостійні твори і розміщуються за датою їх створення.

4. У практиці текстології останнього часу використовують синтетичне рішення питання розміщення творів у виданні – жанрово-хронологічний, тобто групування творів за жанрами і розташування їх всередині жанрової групи у порядку суворої хронології. Поряд з цим існує і зворотній прийом – хронологічно-жанровий, тобто розташування творів за хронологією їх написання і підбір у межах певного періоду однакових за жанром творів.

Слід зауважити, що видавниче поняття «жанр» не відповідає літературознавчому і за традицією у видавничій практиці встановились такі основні «жанрові» відділи: «вірші», «поеми», «проза» (окремо – художня, критико-публіцистична і наукова), «драматичні твори», «листи». Загалом цей принцип у текстології не застосовується механічно, досягаючи єдності там, де її немає; з іншого боку, орієнтуючись на нього, не слід придумувати специфіку там, де її немає.

При застосуванні жанрово-хронологічного принципу у розташуванні творів у виданні твори, що датуються точною датою, йдуть один за одним і розташовуються таким чином: якщо відомий місяць, а число ні, чи тільки рік, а місяць невідомий, то у першому випадку твір розташовується у кінці місяця ,у другому – у кінці року, після творів, які датовані прямими датами. Якщо твір датується широкою датою у межах кількох днів ,місяців чи років, то він розміщується під датою закінчення, якщо це закінчене є цілим, чи під датою початку роботи, якщо кожна його частина може існувати окремо.

Якщо твір датується приблизною датою, то він розміщується у кінці певного хронологічного періоду, після творів, які датовані точними датами.

Всередині тому («жанру») твори розташовуються у хронологічному порядку, а якщо жанровий розділ займає кілька томів, то хронологічні межі кожного тому повинні бути досить чіткими і точними.

Таким чином, при жанрово-хронологічному принципі розташування творів намагаються сконцентрувати твори одного «жанру» (у видавничому значенні) в томах, що йдуть поруч, всередині яких твори повинні бути у хронологічному порядку.

При хронологічно-жанровому принципі розташування матеріалів звичайно намагаються забезпечити не компактність жанрового розділу у виданні, а єдину хронологічну лінію, що йде від тому до тому; при цьому, природно, жанрові розділи розпадаються.

Стосовно того, з якого жанрового розділу починати видання, то слід орієнтуватися на тип видання і специфіку творчості автора.