Запитання для самоконтролю

1. З’ясуйте, які основні причини внесення змін до тексту масового видання існують у практиці книговидання.

2. Схарактеризуйте, як у текстології вирішується питання доцільності розміщення певних творів у виданнях масового типу.

3. Поясніть, у чому полягають особливості довідково-допоміжного апарату масового видання, чим спричинені ці особливості.

Тема 11 Типи видань залежно від повноти складу

План

1. Повне зібрання творів.

2. Зібрання творів.

3. Вибрані твори.

4. Збірки творів.

5. Окреме видання твору.

1. Повне зібрання творів – це найвищий тип видання, що відображає найбільшу повноту його складу. Принцип повноти повинен бути дотриманий тим суворіше, чим вище тип видання. Дійсно повним (поняття вичерпної повноти застосовується умовно: видання абсолютно повне на рівні теперішніх знань про творчий спадок письменника) повинне бути лише академічне видання, проте у практиці книговидання є наукові, науково-масові і масові повні зібрання творів. Звичайно, немає необхідності передруковувати у масовому виданні все те, що є у науковому, тому повинен діяти принцип, за яким міра повноти складу видання визначається значимістю самого автора.

2. Зібрання творів – найбільш розповсюджений тип видання творів класиків. Специфіка творчості автора визначає і склад його зібрання творів. Загалом, зібрання творів письменника повинне подавати цілісне, досить повне й усебічне уявлення про творчість письменника: містити основні його твори у всіх типових для нього жанрах, тобто містити не лише художні твори, але й критику і публіцистику, листи і щоденники.

Зібрання творів письменників можуть бути науковими, науково-масовими і масовими. Наприклад, якщо у більшості випадків наукові видання зібрань творів містять усі закінчені твори автора і вибірково інші твори з його спадку, то науково-масові містять лише закінчені твори. У масовому виданні видавництво має право самостійно вирішувати питання про кількість творів, проте обсяг такого зібрання творів повинен бути серйозно продуманим.

Традиційно повне зібрання творів письменника є багатотомним виданням.

3. Склад «Вибраних творів» певного письменника визначається переважно якістю творів і читацькою потребою у них. У «Вибраному» повинні бути найкращі твори, що мають найбільш ідейне і художнє значення, ті твори, які найбільше читають. Вони повинні входити до видання не в уривках, не в цитатах, а у повному обсязі. До складу цього типу видання також можуть входити листи, щоденникові записи тощо, які мають історичне, наукове чи літературно-художнє значення; матеріали особисто-біографічного характеру у «Вибране» можуть не входити.

Обираючи для складу «Вибраного» найцінніші твори певного письменника, текстолог не може повністю ігнорувати і побажання автора, і його оцінку власних творів.

«Вибрані твори» великою мірою наближаються до «Збірки творів», адже в обох випадках текстолог обирає лише ті твори письменника, що з певних причин доцільно публікувати у певному виданні.

4. Збірки творів письменників-класиків випускаються досить часто, причому критерії відбору творів для кожної збірки бувають різними.

Основною ознакою відбору є тема. Теми можуть бути різними, але для кожної збірки характерною є своя тема; при цьому неважливо, кращим є цей твір чи ні, закінченим чи ні, художнім, науковим чи публіцистичним, чи це лист, чи щоденник тощо. Важливою є лише тема збірки.

Поява тематичних збірок викликана тим, що у читачів є потреба мати у сконцентрованому вигляді з певної теми те, що може бути розкиданим по всьому зібранні творів певного письменника. Як критерій виокремлення творів у збірку може бути і жанр. Загалом критерії відбору творів для включення їх у певне зібрання неможливо заздалегідь передбачити. Окрім збірок творів одного автора, нерідко зустрічаються збірки, що містять підібрані за певною ознакою твори різких авторів.

У збірках твори, як правило, подаються повністю, проте у тих випадках, коли це неможливо чи непотрібно, можна подавати лише уривки творів. Ці уривки повинні бути закінченими, щоб окремо від усього тексту вони випадково не набули іншого смислу.

Збірки творів бувають лише масового типу.

5. Окреме видання твору є найбільш розповсюдженим: сотнями назв і мільйонними тиражами виходять улюблені читачами твори. Як правило, окремі видання мають масове призначення, проте можливі і критичні видання окремих творів, коли спеціально готується текст і до нього подається великий довідково-допоміжний апарат видання.