Запитання для самоконтролю

1. Проаналізуйте академічне видання як вищу форму критичного видання.

2. Схарактеризуйте принципи підготовки і довідково-допоміжний апарат наукових видань як найбільш розповсюдженої форми критичного видання.

3. З’ясуйте особливості науково-масових видань.

Тема 10 Масові видання, текстологічна підготовка

План

1. Основні причини внесення змін до тексту масового видання.

2. Питання доцільності розміщення певних творів у виданнях масового типу.

3. Особливості довідково-допоміжного апарату.

1. Масовими виданнями називаються видання, для яких текст спеціально не готується, а передруковується з попереднього критичного видання. Такі видання – основна продукція більшості видавництв, що публікують твори письменників-класиків. Ці видання обов’язково передруковуються з критичного видання, оскільки у першому масовому виданні може бути спотвореним текст, а тому наступне масове видання розповсюдить ці спотворення ще в більшому тиражі.

Хоча редактори масових видань не мають права виправляти текст, масове видання не повинне бути механічним передруком критичного видання. Можуть виникнути такі випадки, коли можна і потрібно виправити текст оригінала: у критичному виданні виявлено помилки чи похибки. Природно, що виправлення повинне бути пов’язане з порівнюванням тексту, що передруковується, не лише з оригіналом, але і з джерелом, що виходить від автора. Проте таке порівнювання неможна вважати свідченням того, що нове видання можна віднести до типу критичного: це серйозна, ґрунтовна робота редактора масового видання.

Крім того, необхідність внесення виправлень у масове видання проти видання-оригіналу пояснюється тим, що вивчення творчого добутку письменників-класиків здійснюється безперервно, і після виходу критичного видання можуть бути віднайдені нові джерела, що уточнюють текст, змінюють його або навіть подають загалом нові редакції твору.

Вносити зміни у текст масового видання можна тому, що рівень освіченості масового читача різний, не усі читачі можуть легко зрозуміти своєрідність авторського написання деяких слів, наближуючи їх до норм сучасної орфографії. Особливо це важливо для школярів, які, окрім того, що вивчають творчість письменника, ще й навчаються грамотності. Це не означає, що у масових виданнях слід повністю відмовитися від авторської орфографії: зовнішні факти правопису входять у мову письменника, його стиль, формують стилістичний бік твору. Видатні письменники були обізнані у розмовному і літературному мовленні, вони своєрідним написанням не порушували закони і правила мови, а тільки звужували межі нормативної граматики. Тому у масових виданнях доцільніше подавати словникові коментарі з поясненням незрозумілих слів.

2. Серйозної уваги заслуговує питання щодо доцільності чи недоцільності розміщення певних творів у виданнях масового типу. Йдеться про твори, які не витримують критики з позицій етичної цензури. У кожного письменника можуть бути твори, які автор ніколи не наважився б опублікувати. В академічних виданнях такі твори знаходять своє місце, проте у масових не повинні друкуватися.

3. Довідково-допоміжний апарат масового видання розрахований на читача-неспеціаліста, що читає, а не вивчає твір. Замість статті «Від редакції» слід зазначити, за яким виданням друкується твір. Літературно-критична стаття обов’язкова. Важливим показником для такої статті є її популярність і доступність для широкого читача. Тому доцільно замість літературознавчих статей подавати огляд творчості письменника у вигляді популярного оповідання. Необхідності у хронологічній канві немає, проте автор статті повинен це мати на увазі і в статті чітко виокремлювати хронологію подій творчого життя, які він розглядає.

У масових виданнях текстологічний коментар відсутній; необхідні лише відомості про датування творів. Якщо текст видання був виправлений порівняно з оригіналом, то необхідно подати перелік усіх внесених змін з обґрунтуванням причин таких змін тексту.

Особливе місце у системі коментування тексту масових видань має історико-літературний коментар, без якого багато чого у змісті творів буде втрачене читачем. Масовому читачеві потрібна не лише загальна стаття, що розкриває суспільно-політичну ситуацію часу, побут епохи, але й невеликі замітки до окремих творів, що розкривають причини створення твору, його прихований зміст.

Реальний коментар допомагають масовому читачеві зрозуміти натяки автора на реальні події, посилання на явища дійсності. Словниковий коментар пояснює читачеві особливості авторської мови, своєрідність його слововживання.