Запитання для самоконтролю

1. З’ясуйте, у чому полягає своєрідність коментарів і приміток.

2. Охарактеризуйте преамбулу до коментарів, її особливості.

3. Назвіть специфіку усіх можливих розділів текстологічного коментарю.

4. Схарактеризуйте мету історико-літературного коментарю.

5. Поясніть, у чому полягають особливості реального коментарю.

6. З’ясуйте основну мету словникового коментарю.

Тема 9 Види критичних видань

План

1. Академічне видання як вища форма критичного видання.

2. Наукові видання як найбільш розповсюджена форма критичного видання.

3. Особливості науково-масових видань.

1. Критичні видання – видання, при підготовці яких текстологом здійснюється науково-дослідно робота над текстом («критика тексту»).Тобто будь-яке науково підготовлене видання є критичним. Критичні видання, залежно від призначення, можуть бути академічними, науковими і науково-масовими.

Академічне видання – це найвища форма критичного видання. Назва характеризує якість видання, його повноту і наукову цінність. Академічні видання можуть готувати будь-які видавництва, якщо вони в змозі забезпечити їх академічну підготовку. Не усі видання, навіть підготовлені численними групами учених, об’єднаних у науково-дослідному інституті, можуть претендувати на назву «академічне».

Перед текстологами, які розпочинають роботу з підготовки академічного видання, постає ряд завдань. По-перше, з’ясувати склад усієї спадщини письменника, тобто виявити усі ненадруковані твори, що зберігаються в різних архівах; виявити усі опубліковані твори анонімна чи під псевдонімом, для цього здійснити атрибуцію тих творів, відносно яких є сумніви, що вони можуть належати цьому письменнику; по-друге, датувати усі твори для встановлення точної хронології творчої роботи автора; по-третє, розібратися у всьому виявленому спадку, прочитати чорнові автографи, звірити між собою усі джерела тексту й укласти повне зведення рукописних і друкованих варіантів; по-четверте, прокоментувати твір, що публікується, звернувши увагу на ґрунтовність своїх дій зі встановлення істинно авторського тексту. Тільки у результаті такої роботи текстологи можуть підготувати дійсно академічне видання творів письменника, що відповідає трьом основним вимогам. Воно повинне:

містити усі тексти письменника: його закінчених і незакінчених художніх, публіцистичних, критичних, наукових творів, усіх заміток, планів, сюжетів, інших редакцій і варіантів, його ділових паперів, щоденників листів тощо;

дати читачеві канонічний текст творів (наскільки це можливо зробити на рівні сучасних знань про текст), для того, щоб у подальшому досить тривалий час цей текст можна передруковувати в інших виданнях;

відобразити у різносторонньому і глибоко науковому довідниковому апараті стан вивчення текстів письменника на сьогоднішній день і роботу, яку здійснили текстологи, що готували це видання.

2. Наукові видання – основна і найбільш розповсюджена форма критичних видань. До наукових видань висуваються такі вимоги: серйозна критична підготовка канонічного тексту і науковий коментар, розрахований на кваліфікованого читача. Що стосується повноти складу такого видання, то слід, перш за все, враховувати потреби читача і значимість творчості письменника: подаються найважливіші для розуміння творчості письменника твори.

Довідково-допоміжний апарат наукових видань мало чим відрізняється від апарату академічних видань. Тут також необхідна стаття «Від редакції», що характеризує видання, не потрібні історико-літературна стаття і хронологічна канва, оскільки видання розраховане на читача-спеціаліста. Той самий характер може мати преамбула до коментарів, текстологічний коментар також повинен містити усі необхідні відомості про текст і здійснену текстологічну роботу. Реальний коментар необхідний, а історико-літературний і словниковий не обов’язкові. Досить різноманітними повинні бути і покажчики.

3. Науково-масові видання досить розповсюджені в останні роки. Їх особливість (як і усіх критичних видань) полягає у науковій підготовці тексту, проте мають масове призначення, тобто розраховані на найширші кола читачів. Цьому відповідає, перш за все, довідково-допоміжний апарат, популярний за змістом і формою.

Популярність науково-масових видань в останній час свідчить про підвищення рівня грамотності читача, якого вже не задовольняє просто прочитання художнього твору. Такому читачеві потрібні найдостовірніший текст, вільний від перекручень; детальні вступні статті, в яких проаналізовані основні напрямки і тенденції творчості письменника; пояснення подій, фактів, імен, які використані автором у творі.

Окрім того, науково-масові видання важливі як перша спроба подати науково підготовлений текст твору певного письменника. Підготовка академічного видання досить складна, потребує великих зусиль, тривалого часу і серйозних матеріальних витрат. Тому розпочинати підготовку академічного видання можна, маючи певну наукову базу, попередні розробки, що дозволяють зробити наступний крок до більш повного видання.

У науково-популярних виданнях зазвичай відсутній відділ варіантів, а інші редакції і незакінчені твори подаються лише у тому випадку, коли вони мають самостійну ідейно-художню або історико-літературну цінність.

Науково-популярні видання звичайно не містять вступну статтю «Від редакції», проте якщо це видання суттєво відрізняється від наукових видань творів письменника, то їх необхідно схарактеризувати, і тоді з’явиться необхідність у такій статті; однак здебільшого у науково-масових виданнях ці необхідні відомості подаються у преамбулі до коментарю у першому томі видання. У такому виданні необхідна серйозна історико-літературна стаття: грамотний читач бажає зрозуміти усе багатство ідей певного твору, майстерність письменника. Аналізоване видання потребує і окремої хронологічної канви, яка дозволяє швидко знайти необхідні дати життя і творчої діяльності письменника.

Текстологічний коментар у цих виданнях повинен містити перелік джерел з мотивуванням вибору основного тексту, відомостей про датування, атрибуцію і вказівки щодо змін, які вносилися у текст.

В історико-літературному коментарі науково-масових видань можуть наводитися текстові варіанти, узяті з чорнових рукописів, які показують зміни авторського замислу у процесі роботи. Це повинне бути не зведення варіантів, розміщений в історико-літературному коментарі лише тому, що у виданні відсутній спеціальний відділ варіантів, а тільки примітки, що допомагають більш глибоко проникнути в авторський задум і більш точно викласти читачеві авторську ідейно-художню концепцію.

Покажчики у науково-масових виданнях необхідні лише основні: творів та імен, враховуючи достатню повноту реального й історико-літературного коментарів у цих виданнях .