
- •Короткий зміст лекційної частини курсу
- •Суть економічного аналізу діяльності банку
- •1.2 Предмет економічного аналізу та його об'єкти та суб’єкти
- •1.3 Види аналізу банківської діяльності
- •1.4 Метод економічного аналізу, його особливості
- •2.1Зміст та завдання аналізу пасивних операцій комерційного банку
- •2.2 Аналіз структури капіталу банку
- •2.3 Аналіз достатності капіталу банку
- •3.1 Аналіз структури та ефективності використання зобов’язань банку
- •3.2 Аналіз структури депозитної бази комерційних банків
- •3.3 Аналіз використання міжбанківського кредиту у формуванні ресурсів банку
- •4.1 Зміст та завдання аналізу активних операцій банку
- •4.2 Аналіз структури і якості активних операцій банку
- •5.1 Аналіз кредитної діяльності банку
- •5.2 Аналіз структури кредитного портфеля банку
- •5.3 Аналіз якості кредитного портфеля
- •5.4 Аналіз ефективності кредитної діяльності банку
- •6.1Аналіз структури доходів комерційного банку
- •6.2 Аналіз процентних доходів комерційного банку
- •6.3 Аналіз структури витрат комерційного банку
- •6.4 Аналіз процентних витрат комерційного банку
- •Аналіз процентних витрат також починають з вивчення змін у їх структурі
- •7.1 Аналіз прибутку банку
- •7.2 Розрахунок і аналіз показників прибутковості (рентабельності) комерційного банку
- •8.1. Економічна сутність ліквідності банку, мета та завдання аналізу
- •8.2 Аналіз коефіцієнтів ліквідності
- •8.3 Аналіз потреби банку в ліквідних коштах
- •9.1 Види ризиків банківської діяльності та методи управління ними
- •9.2 Аналіз зовнішніх ризиків банківської діяльності та методи управління ними
- •9.3 Аналіз внутрішніх ризиків банківської діяльності
- •9.4 Порядок розрахунку загального ризику комерційного банку
- •9.5 Розрахунок і аналіз нормативів банківського ризику
- •Тема 10
- •10.1 Аналіз фінансової стійкості банку
- •10.2 Аналіз ділової активності банку
- •10.3 Аналіз ліквідності банку
- •10.4 Рейтингові системи оцінки фінансового стану комерційного банку
- •Практична частина курсу
- •Тема 6 аналіз доходів і витрат
- •Тема8 аналіз ліквідності банку
- •Тема 9 аналіз банківських ризиків
- •Тема 10 аналіз фінансового стану банку
9.2 Аналіз зовнішніх ризиків банківської діяльності та методи управління ними
До зовнішніх ризиків діяльності банку належать:
1) Ризик країни — це небезпека втрат у зв'язку з тим, що іноземна держава не побажає чи не зможе виконати свої зобов'язання перед кредиторами або інвесторами з причин, які не стосуються до звичайних банківських ризиків і виникають у зв'язку з кредитуванням або інвестуванням. Ризики країни актуальні для всіх банків, створених за участю іноземного капіталу, і банківських установ, що мають генеральну ліцензію. Основні помилки, яких припускається керівництво банків, пов'язані з неправильною оцінкою фінансової стійкості іноземного контрагента. У зв'язку з цим оцінка ризику країни становить аналіз минулої, теперішньої і майбутньої кредитоспроможності країни-позичальниці, тобто її можливості виконувати свої фінансові зобов'язання.
Ризик країни складається з економічного ризику, що залежить від платіжного балансу і системи господарювання в країні, і політичного ризику, що втілюється у небезпеці переворотів, відмові влади від сплати своєї зовнішньої заборгованості та ін.
Економічний зовнішній ризик оцінюють на підставі даних національної статистики, а політичний — експертним шляхом.
У міжнародній практиці ефективнішим вважають двоступеневий аналіз зовнішніх ризиків.
Спочатку оцінюють економічну ситуацію в країні, потім обчислюють рівень сумарного ризику країни, використовуючи такі показники:
• приріст валового продукту;
• співвідношення величини інвестицій і величини валового доходу;
• ефективність інвестицій;
• середній рівень інфляції;
• зростання грошових надходжень;
• рівень реального внутрішнього продукту;
• податковий баланс як відсоток від валового продукту;
• конкурентоспроможність економіки;
• торговельний баланс (експорт-імпорт);
• загальна зовнішня заборгованість;
• міжнародні резерви;
• вартість послуг щодо обслуговування зовнішньої заборгованості;
• величина політичного ризику;
• рівень безробіття;
• зростання ВНП на душу населення.
Щоб безпомилково визначити ризик певної країни, можна користуватися також оцінками провідних країн, здійсненими за окремими показниками. Ці показники публікують.
Крім аналізу ризику країни, необхідно зважати на ризики, пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю. Їх можна віднести як до зовнішніх, так і до внутрішніх ризиків банку залежно від того, які рішення прийме менеджмент банку за конкретних обставин щодо його внутрішньої діяльності.
2)Валютний ризик пов'язаний із невизначеністю майбутнього руху процентних ставок і ціни національної валюти щодо іноземної. Він поділяється на економічний валютний ризик, ризик переведення і ризик угод.
Економічний валютний ризик — це ризик зміни вартості активів чи пасивів банку внаслідок майбутніх змін курсу. Аналізують економічний валютний ризик за допомогою таких показників: частка валютних кредитів у валюті балансу банку; частка валютних кредитів, виражених у національній валюті й виданих за рахунок коштів, залучених у національній валюті; частка створених резервів за валютними кредитами, вираженими в національній валюті, в обсязі загальних резервів банку на покриття збитків за кредитами; частка позитивної чи негативної курсової різниці в обсязі валютних операцій банку тощо.
Ризик переведення — це ризик зміни вартості активів і зобов'язань банку, пов'язаний зі зниженням курсу валюти. Потребує переоцінки активів і статутного капіталу банку, вираженого у валюті. Його аналізують та оцінюють за даними руху вартості валют і прогнозів зміни курсу.
Ризик угоди зумовлюється невизначеністю вартості в національній валюті майбутньої угоди, укладеної в іноземній валюті. Щоб оцінити цей ризик, слід проаналізувати:
• частку хеджування в конверсійних угодах, валютних свопів (рівновеликі кредити з однаковими строками, сумами і способами погашення, виражені в різних валютах у двох банках різних країн), угод спот (купівля і продаж валюти в обумовлену на майбутнє дату за обумовленою ставкою);
• наявність і частку взаємних заліків ризиків за активами і пасивами (визначають, віднімаючи суму валюти, що надійшла, від усієї вивезеної валюти);
• частку великих валютних угод, динаміку операційних витрат за валютними операціями, швидкість розрахунків, обсяг угод між філіями, кількість застрахованих угод;
• збалансованість активів та зобов'язань банку за видами валют і строками; частку форвардних, ф'ючерсних, опціонних операцій у зовнішньоекономічній діяльності банку.
Найпоширенішими способами управління валютними ризиками у світовій практиці є:
• вибір як валюти платежу національної валюти;
• включення до кредитної угоди захисного застереження (валюти платежу, міжнародної грошової одиниці —євро, валютного "кошика");
• хеджування валютних ризиків;
• використання "тактики нульового балансу", тобто зрівноваження в слабкій іноземній валюті. У результаті програм за активними операціями, пов'язаними зі знецінюванням валюти, буде компенсовано виграш за пасивами.
3)Ризик стихійних лих залежить як від наявності або відсутності стихійних явищ природи і пов'язаних з ними наслідків, так і від різноманітних обмежень з боку держави. Цей вид ризику не є суто банківським, однак може вирішальне вплинути на фінансове становище банку. Обмежити вплив ризику стихійних лих на діяльність банку можна тільки шляхом своєчасного інформування про зміну обставин.