РОЗДІЛ 3 МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ПІДБІР МЕТОДОЛОГІЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ У ПІЗНЬОМУ ВІЦІ

3.1 Методологічне обґрунтування емпіричного дослідження

Феномен формування суб’єктивного благополуччя в пізньому віці взагалі нова тема в науці, тому маємо на меті надати інформацію про те, завдяки чому він формується, яким чином залежить від конкретних психологічних передумов.

Обраний аспект можна розглядати як наукову проблему тому що, інші автори розглядали формування психологічних передумов суб’єктивного благополуччя, але це не стосувалось конкретно людей в пізньому віці.

Виявлення рівня суб’єктивного благополуччя у пізньому віці є актуальним тому що, у дослідженнях емоційної сфери осіб похилого віку(А. А. Кроник, Е. І. Головаха, Т.А. Немчин та ін.) підкреслюються вікові зміни, часто негативного характеру(зміни динамічності емоційних станів, зниження контролю емоційних реакцій, зниження емпатійності і т.д.).

На даний момент існує суто теоретичний опис твердження про те, в який спосіб виявляє себе феномен формування психологічного благополуччя в пізньому віці, та які існують психологічні передумови його формування, тому вирішено було, що конкретно впливатиме на його формування. Завдяки виділенню основних компонентів психологічного благополуччя, психологи матимуть змогу доцільніше розуміти яким чином можна надавати необхідну допомогу.

Обґрунтувати гіпотезу. Таким чином завдяки порівнянню вихідних даних таких як, про професійна зайнятість, освіта, сімейний стан, форм рекреаційної поведінки, можливо обґрунтувати гіпотезу и точно визначити, які конкретно фактори сприяють формуванню суб’єктивного благополуччя в похилому віці. Наприклад, особливості самосвідомості, мотивації та емоційної сфери особистості.

Таким чином виходячи із гіпотези можна зробити висновок, що існують внутрішні регулятори психологічного благополуччя, формування яких залежить від конкретних факторів таких як, особливості самосвідомості, мотивації та емоційної сфери особистості.

3.2 Підбір методологічного інструментарію емпіричного дослідження

Обраний спосіб дослідження надає інформацію щодо формування психологічних передумов суб’єктивного благополуччя у пізньому віці тому, що завдяки тестуванню маємо змогу отримати необхідні данні, такі як

позитивне ставлення до себе і свого минулого(самоприйняття - Self- Acceptance); наявність цілей і занять, що придають сенс життю (мета в житті - Purpose in Life); здатність виконувати вимоги у повсякденному житті (компетентність - Environmental Mastery); почуття безперервного розвитку і самореалізації (особистісне зростання - Personal Grouth); стосунки з іншими, (позитивні відносини з іншими - Positive Relations with Others); спроможність слідувати власним переконанням (автономність - Autonomy).

Було вирішено досліджувати суб’єктивне благополуччя, а завдяки отриманим даним з тестових методик маємо змогу конкретизувати та виділити фактори які впливають на його формування та яким чином.

Проводилось дослідження того для виявлення того, завдяки чому люди в пізньому віці відчувають себе благополучними. Саме тому використовувалась анкета зі спеціально підібраними питаннями та тест «незакінчені речення». Це можна пояснити декількома аргументами: люди пізнього віку, а саме вони складають вибірку в цій роботі, часто мають вади зору, через що їм важко читати опитувальники. Вони швидко стомлюються, що заважає отримати відповіді на всі питання. Більше того опитувальників саме за цією темою адаптованих для людей пізнього віку немає, тому подібне дослідження має пошуковий характер, де автор спробує виділити певні фактори серед усього масиву отриманої інформації.

Тестування надає змогу проаналізувати отримані данні, тому що виявляє необхідну інформацію.

Висновки до третього розділу

Завдяки отриманим даним маємо змогу підтвердити гіпотезу.

Розділ 4 результати емпіричного дослідження психологічних передумов суб’єктивного благополуччя у пізньому віці

4.1 Результати емпіричного дослідження

4.2 Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження……….

Висновки до четвертого розділу

У дослідженні брали участь 30 осіб юнацького віку з них 10 неодружених , 10 перебувають у шлюбі , 10 розлучених .

       У дослідженні використовувалася методика : опитувальник « Шкала психологічного благополуччя » К. Ріфф .

       Дослідження складалося з наступних етапів:

     1 Постановка мети і гіпотези дослідження . ;

     2 Пошук і вибір необхідних методик дослідження . ;

     3 Безпосереднє проведення діагностичного дослідження . ;

     4 . Обробка та аналіз отриманих результатів .

       Опис опитувальника «Шкала психологічного благополуччя » К. Ріфф .

       Даний опитувальник розроблений в рамках евдемоністіческой підходу до розуміння психологічного благополуччя і дозволяє вимірювати як рівень психологічного благополуччя , так і визначати характер співвідношення його компонентів. Адаптація опитувальника проводилася відповідно до стандартного алгоритмом адаптації зарубіжних опитувальних методів . У процесі адаптації опитувальника « Шкали психологічного благополуччя » К. Ріфф виконаний переклад його тексту на російську мову , здійснена перевірка еквівалентності російськомовного варіанту оригіналу шляхом опитування респондентів , однаково володіють двома мовами - мовою оригіналу ( англійською ) і мовою перекладу (російською) . Далі були проведені стандартні психометричні процедури: перевірка внутрішньої узгодженості , ре - тестової надійності , критеріальною і конструктної валідності.

       Загальна характеристика опитувальника . Опитувальник дозволяє вивчити ступінь вираженості основних показників психологічного благополуччя особистості відповідно до евдемоністіческой підходом. Пропонований адресат опитувальника « Шкали психологічного благополуччя » - молоді люди у віці 17-26 років.

       Подання стимульного матеріалу , шкала і порядок обробки результатів . Методика « Шкали психологічного благополуччя » складається з шести шкал, кожна з яких складається з 14 тверджень. Твердження окремих шкал перемішані (шляхом послідовного вибору по одному твердженням з кожної шкали і складання єдиного безперервного інструменту самозвіту ) . Піддослідні дають відповіді , використовуючи наступну шкалу: повністю не згоден (1) , скоріше не згоден (2) , де в чому не згоден (3) , де в чому згоден (4) , скоріше згоден (5) , повністю згоден (6) . При заключному підрахунку балів відповіді на « зворотні » твердження (див. ключ до опитувальником у додатку 2) змінюються на протилежні так, щоб високі бали вказували на високий рівень оцінки в оцінюваному показнику («1 » змінюється на «6» , « 2» на « 5 » , « 3 » на « 4 » і т.д.).

       Опис шкал. Загальний показник за кожною шкалою підраховується шляхом додавання балів (ключ представлений у додатку 2 ) . Потім здійснюється переклад «сирих» балів в Стен згідно з додатком 3 .

       Шкала « Позитивні відносини з іншими ». Респондент , який набрав найменший бал , має лише обмежена кількість довірчих відносин з оточуючими : йому складно бути відкритим , проявляти теплоту і піклуватися про інших ; в міжособистісних взаєминах, як правило , він ізольований і фрустрована ; не бажає йти на компроміси для підтримки важливих зв'язків з оточуючими. Респондент , який набрав найбільший бал , має задовільні , довірчі відносини з оточуючими; піклується про благополуччя інших ; здатний співпереживати , допускає прихильності і близькі відносини; розуміє , що людські відносини будуються на взаємних поступках .

       Шкала «Автономія ». Високий бал за даною шкалою характеризує респондента як самостійної та незалежної, здатного протистояти спробам суспільства примусити думати і діяти певним чином ; самостійно регулює власну поведінку ; оцінює себе відповідно з особистими критеріями .

       Респондент з найменшим балом - залежить від думки і оцінки оточуючих ; у прийнятті важливих рішень покладається на думку інших ; піддається спробам суспільства примусити думати і діяти певним чином.

       Шкала «Управління оточенням ». Високий бал - респондент має владу і компетенцією в управлінні оточенням , контролює всю зовнішню діяльність , ефективно використовує надаються можливості , здатний уловлювати або створювати умови та обставини , які підходять для задоволення особистих потреб та досягнення цілей.

       Низький бал характеризує респондента як людину, яка відчуває складнощі в організації повсякденної діяльності , відчуває себе нездатним змінити або поліпшити складаються обставини , нерозважливо відноситься до наданих можливостей , позбавлений почуття контролю над подіями навколо.

       Шкала «Особистісне зростання ». Респондент з найбільшим балом - має почуття безперервного розвитку , сприймає себе « зростаючим » і самореалізовуватися , відкритий новому досвіду , відчуває почуття реалізації свого потенціалу , спостерігає покращення в собі і своїх діях з плином часу; змінюється відповідно з власними знаннями та досягненнями .

       Респондент з найменшим балом - усвідомлює відсутність власного розвитку , не відчуває почуття поліпшення або самореалізації , відчуває нудьгу і не має інтересу до життя , відчуває нездатність встановлювати нові відносини або змінити свою поведінку.

       Шкала «Мета в житті». Випробуваний з високим балом за даною шкалою має мету в житті і почуття спрямованості; вважає , що минула і справжня життя має сенс ; дотримується переконань , які є джерелами мети в житті ; має наміри та цілі на все життя.

       Випробуваний з низьким балом - позбавлений сенсу в житті ; має мало цілей або намірів ; відсутнє почуття спрямованості , не знаходить мети у своєму минулому житті ; не має перспектив або переконань , що визначають сенс життя.

       Шкала «самоприйняття ». Найбільший бал характеризує респондента як людину, яка позитивно ставитися до себе , знає і приймає різні свої сторони, включаючи хороші і погані якості , позитивно оцінює своє минуле.

       Респондент з найменшим балом - незадоволений собою , розчарований подіями свого минулого , відчуває занепокоєння з приводу деяких особистих якостей , бажає бути не тим , ким він або вона є .

       Російськомовний варіант опитувальника К. Ріфф « Шкали психологічного благополуччя » надійний , валиден , виявляє рівень і характер співвідношення складових психологічного благополуччя у випробовуваних і може бути використаний в практиці психологічного консультування і корекції , психологічного супроводу професійної та навчальної діяльності , а також для подальшого дослідження психологічного благополуччя в нашій країні.

       Діагностика проводилася індивідуально з кожним випробуваним. Були підготовлені бланки відповідей і питань , які лунали кожному респонденту , які вони заповнювали у зручний їм час . По ходу проведення діагностики роз'яснювалися не зовсім точні і не зрозумілі випробуваним питання методики . Після підрахунку результатів , дані були повідомлені кожному обстежуваному індивідуально , і було проведено роз'яснення результатів .

Ї