3. Галузеві норми редагування радіопередач.

Розглядаючи норми редагування, будемо виходити з того, що радіопередачі підготовані в цифровій формі й для їх виправлення використовують звукові редактори.

Порівняно з письмовими повідомленнями редагування радіопередач має свої особливості.

1. Доводиться враховувати особливості усної мови, а отже, при потребі використовувати належні онетичні знаки.

2. Доводиться контролювати тривалість повідомлень.

3. Доводиться враховувати тембри голосів дикторів чи інших мовців.

4. Доводиться мати справу з шумами (випадковими чи спеціально утвореними) та шумовими ефектами.

5. Доводиться оцифровувати звук і використовувати для редагування звукові редактори.

6. Доводиться мати справу з генеруванням повідомлень мовцями безпосередньо в прямому ефірі, у процесі якого вони можуть допускати помилки, які виправити в прямому ефірі вже нема змоги.

Технічні норми редагування радіоповідомлень

• Сила звуку під час запису передачі, виміряна в децибелах, повинна бути достатньою для якісного запису передачі та можливого майбутнього її опрацювання за допомогою типових звукових ефектів, що їх мають звукові редактори.

Винятки. 1. Окремі розважальні передачі. 2. Надзвичайні оголошення, наприклад Міністерства надзвичайних ситуацій.

• У радіоповідомленнях співвідношення "шум" - "голос" (диктора або учасника передачі) повинно бути таким, аби розуміння тексту не викликало ні затримок, ні сумнівів у варіантах розуміння.

Винятки. 1. Передача записів голосів, зафіксованих технічними пристроями на початку ХХ ст. і реконструйованих сучасними засобами (передача фонограм з архівних фонотек). 2. Створення спеціальних звукових ефектів (наприклад, коли голос на фоні шумів поволі стихає, створюючи враження віддалення; при цьому самі шуми можуть, навпаки, зростати).

При надто великій зашумленості радіопередачі редактор повинен вимагати в автора (журналіста): а) повторного запису радіопередачі, але вже зі значно нижчим рівнем шумів, якщо це в принципі можливо; б) за допомогою спеціальних функцій звукового редактора очистити запис від шумів.

• Швидкість читання тексту дикторами, виміряна у кількості слів за хвилину, повинна в середньому для передач, які передбачають лише читання тексту (наприклад, новин), становити 140 … 150 слів/хв [4, 65].

Винятки. 1. Для малопідготованих слухачів (дітей) швидкість повинна бути нижчою ніж середнє значення на 20…30 %.

2. Для деяких інформаційних передач, розрахованих на високопідготованих слухачів, швидкість може бути вищою ніж середнє значення на 20…30 %.

• Спеціальні норми редагування

• Редактор повинен стежити за дотриманням формату своєї радіостанції [1, 60].

• У деяких передачах редактор повинен стежити за дотриманням визначеної послідовності повідомлень.

Приклад. Так, в Україні в новинах спершу подають повідомлення про Президента, далі - про Голову Верховної Ради, потім - про Прем’єр-міністра й голів Верховного та Конституційного судів і т. д.

Аналогічно існує визначений самою радіостанцією порядок подання груп повідомлень, що йдуть під однією рубрикою. Так, для українського державного проводового радіо на даний момент типовою є така послідовність груп новин: анотація новин, прогноз погоди, новини всередині держави, далі - повідомлення з інших країн, потім - культура, спорт, а на завершення - розширений повтор прогнозу погоди.

• Редактор повинен стежити за розподілом рекламних матеріалів за часом їх виходу в ефір, забезпечуючи максимально широку аудиторію для тих рекламних повідомлень, за які рекламодавці заплатили найбільше.

Приклад. Так, часом, в який аудиторія є найбільшою за результатами соціологічних досліджень, є години з 6 до 10 ранку [1, 57].