4. Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 27

1. Книгодрукування у світі (друга половина XX ст.).

Польща: Формування сучасного видавничого ринку почалось наприкінці 80-х pp. XX ст, коли

почалась лібералізація системи централізованого управління видавничої справи, що дало можливість переходу на недержавну форму власності. Соціально-економічна реформа призвела до спонтанної при¬ватизації роздрібної торгівлі. Внаслідок приватизації посилилась конкуренція і була зруйнована монополістична державна політи¬ка.

Друкарство в західній європі: Великобританія

Однією з найбільших тенденцій XX ст. вважають процес злиття видавничих компаній та видавництв, що переважно відбувається за рахунок об'єднання незалежних книготорговельних чи видавничих організацій. Часто кожен підрозділ зберігає свою торгову марку та індивідуальну політику. Об'єднуються вони заради поліпшення фінансових показників та системи страхування, яка діє в межах об'єднання. Таким чином, для цієї галузі характерна як вертикальна, так і горизонтальна інтеграція. До потужних ринків експорту британських книг можна віднести: США, Ірландію, Німеччину, Нідерланди, Австралію, Іспанію, Францію, Японію, Італію, збільшився експорт у країни Східної Європи. Оскільки ринок Об'єднаного королівства не дуже великий, то основні прибутки отримуються від експорту книг, що становить 27 % від загального продажу

Німеччина: Наприкінці 90-x pp. XX ст. з'явилося нове для Німеччини поняття - літературний агент. До цього часу редактори, щоб знайти свого автора, читали газети і відвідували літературні читання. З появою літературних агентів спростився і систематизувався пошук нових авторів, бо агенти вивчають ринок рукописів. У 90-ті pp. XX ст. в Німеччині поширились випадки злиття компаній.

2. Типові завдання інформаційної політики.

Інформаційна політика визначає закони функціонування інформаційної сфери. Коли ефективно працює система ЗМІ суспільства, це дає змогу швидко вирощувати нову еліту, активно обговорювати нові проекти, сприяти прозорості влади, наближати її дії до населення.

Державна інформаційна політика - це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави з отримання, використання, поширення та зберігання інформації. Головними напрямами і способами інформаційної політики в Укр є:

• забезпечення доступу громадян до інформації;

• створення національних систем і мереж інформації ;

• зміцненняматеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;

• забезпечення ефективного використання інформації;

• сприянняпостійномуоновленню, збагаченнюта зберіганнюнаціональнихінформаційних ресурсів;

• створення загальної системи охорони інформації;

• сприянняміжнародномуспівробітництвувгалузіінформаціїі гарантування інформаційного суверенітету України.

• сприяння задоволенню інформаційних потреб закордонних українців.

3. Галузеві норми редагування науково-популярної літератури.